У своєму інтерв’ю на початку сезону фіналу Ліги чемпіонів 29 травня Гленн Мікаллеф, єврокомісар із питань спорту, чітко заявив, що жодна з ключових європейських подій, зокрема фінал Ліги чемпіонів, не повинна виноситися за межі Європи. За його словами, Ліга чемпіонів — це європейський турнір, покликаний об’єднувати континент і робити футбол доступним для місцевих уболівальників. Будь-яка спроба перенести фінал до США чи Саудівської Аравії розірве цю важливу зв’язок між клубом і його спільнотою, підірвавши культурну та історичну цінність змагання.
Мікаллеф наголосив на необхідності зберегти принцип відкритості спортивних подій і право вболівальників на присутність на стадіоні поруч із улюбленими командами. Фінал у Мюнхені між «Інтером» та «Парі Сен-Жермен» стає своєрідним тестом для всієї системи організації: чи зможе УЄФА гарантувати безпечний, комфортний і доступний для громадян ЄС захід, навіть якщо на кону стоять надприбутки від продажу прав за межами Європи.
Водночас обговорення перспектив проведення фіналу поза континентом відображає ширші тренди в глобальному спорті. Світова федерація футболу FIFA вже розглядає динамічне ціноутворення квитків для Кубка світу 2026 у США, Канаді та Мексиці. В ЄС це питання викликає серйозні дебати, адже динамічна система може зробити спорт менш доступним кінцевим споживачам. Мікаллеф наполягає на прозорості цінових механізмів і соціальній відповідальності організаторів, аби не відлякувати традиційного глядача та зберегти фанатську субкультуру.
Нещодавні спекуляції щодо повернення російських спортсменів до міжнародних змагань теж опинилися в центрі уваги Єврокомісії. Мікаллеф повторив позицію ЄС: країни-агресори, відповідальні за масштабні воєнні злочини, не мають брати участь у великих спортивних форумах. Він закликав спортивні організації не піддаватися тиску вищого керівництва, а дотримуватися моральних принципів та міжнародного права. На його думку, включення російських атлетів без конкретних реформ у Москві та без гарантій відмови від агресії стане сигналом про те, що спорт може ігнорувати найважливіші цінності миру, прав людини та демократії.
У контексті майбутнього розвитку європейської спортивної моделі Гленн Мікаллеф також порушив питання фінансової солідарності. Він підтримує ініціативу профспілки неелітних футбольних клубів UEC, яка пропонує виділяти не менше 5 % доходів УЄФА на підтримку невеликих команд, котрі виховують таланти для великих ліг. Прозорий розподіл цих коштів сприятиме стабільності футбольного пірамідного устрою та збереженню конкурентного середовища на всіх рівнях. Такий крок матиме довгостроковий позитивний ефект: міцніший фундамент аматорського та напівпрофесійного футболу сприятиме появі нових зірок і розширенню аудиторії.
Підготовка до можливого зменшення американської присутності в європейському спорті є ще одним актуальним викликом. Єврокомісар попередив, що без альтернативних джерел фінансування і розвитку інфраструктури спорт може опинитися в енергетичній та технологічній залежності від третіх країн, які готові вкладати кошти. Інвестиції у цифрові платформи, вдосконалення систем відеоповторів, кібербезпеки та охорони — все це необхідно розвивати на континенті, щоб зберегти суверенітет у спортивному просторі.
Нарощення оборотів спортивної індустрії вимагає також нових моделей партнерства між громадським і приватним секторами. Мікаллеф виступає за створення єдиних стандартів для спонсорства та медійних прав, які враховують інтереси локальних спільнот. Важливо, щоб прийдешні тендери на показ європейських чемпіонатів забезпечували справедливий розподіл прибутків між великими клубами і регіональними лігами.
Ще одним напрямом стратегії є підготовка кадрів. ЄС планує запуск ініціатив з навчання спортивних менеджерів, тренерів та волонтерів, з акцентом на інклюзивність, гендерну рівність та інновації. Такі програми забезпечать довгострокову конкурентоспроможність європейського спорту та підвищать соціальну залученість молоді в масовий футбол і інші види активності.
У підсумку позиція Європейської комісії підкреслює прагнення зберегти Лігу чемпіонів та інші ключові європейські турніри на континенті, захистити цінності спортивної солідарності та доступності та побудувати надійну інфраструктуру для майбутніх поколінь. Втілення цих рішень у життя вимагатиме злагодженої роботи держав, федерацій і приватних інвесторів, але без них континент ризикує піти шляхом «емоційного розриву» із США та втратити провідну роль у світовому спорті.
