Акції російського енергетичного гіганта «Газпром» продовжують стрімко втрачати вартість. Під час торгів на Московській біржі 15 липня цінні папери компанії опустилися до найнижчого рівня з листопада 2008 року. Однією з ключових причин падіння стали повідомлення про те, що Китай фактично призупинив переговори щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», який у Росії розглядали як стратегічний проєкт для переорієнтації поставок газу після втрати європейського ринку.
За даними The Moscow Times, під час торгів вартість акцій «Газпрому» знижувалася до 90,21 рубля за папір. Це стало найнижчим показником майже за 17 років. Упродовж торгової сесії акції втрачали майже 3% своєї вартості.
Негативна динаміка спостерігається вже тривалий час. Лише з початку липня акції компанії подешевшали приблизно на 11%, а від початку 2026 року падіння становило близько 27%. Якщо порівнювати з рекордними показниками осені 2021 року, капіталізація «Газпрому» скоротилася майже на 80%.
Наразі ринкова вартість компанії оцінюється приблизно у 2,147 трильйона рублів, що еквівалентно близько 28 мільярдам доларів. Для порівняння, близько двох десятиліть тому голова компанії Олексій Міллер заявляв про плани збільшити капіталізацію «Газпрому» до одного трильйона доларів. Сьогодні вартість концерну майже у 36 разів нижча за цю амбітну ціль.
Економічні труднощі компанії значною мірою пов'язані з різким скороченням поставок російського трубопровідного газу до Європи. Після початку повномасштабної війни проти України більшість європейських держав почали послідовно зменшувати залежність від російського палива та шукати альтернативних постачальників.
Спроба використовувати постачання газу як інструмент політичного тиску не принесла очікуваного результату. Замість поступок європейські країни прискорили диверсифікацію енергетичних поставок, що призвело до різкого скорочення експорту російського газу. У результаті обсяги поставок «Газпрому» на європейський ринок впали до найнижчих показників із початку 1970-х років.
На цьому тлі Кремль розраховував компенсувати втрати за рахунок розширення співпраці з Китаєм. Центральним елементом цієї стратегії мав стати новий магістральний газопровід «Сила Сибіру-2», який дозволив би суттєво збільшити експорт російського газу до КНР.
Однак реалізація проєкту зіткнулася із серйозними труднощами. За інформацією The Wall Street Journal, під час останнього візиту Володимира Путіна до Пекіна китайська сторона попросила більше не порушувати питання будівництва нового газопроводу доти, доки Росія не змінить умови співпраці.
Джерела видання стверджують, що Китай вимагає суттєво знизити ціну на російський газ — практично до рівня внутрішніх російських тарифів. За наявною інформацією, така ціна приблизно у п'ять разів нижча за ту, за якою «Газпром» нині постачає газ до Китаю, навіть попри вже надані значні знижки.
Експерти вважають, що Пекін користується ослабленням переговорних позицій Москви. Після різкого скорочення європейського експорту Росія фактично втратила найбільший ринок збуту трубопровідного газу, що суттєво обмежило її можливості у переговорах із новими покупцями.
Інвестбанкір Євген Коган зазначає, що Китай розуміє відсутність у Росії повноцінних альтернатив і тому може диктувати максимально вигідні для себе умови.
Додатковим ударом для «Газпрому» стане поступове припинення поставок до Європи. Із вересня 2027 року має набути чинності європейське ембарго на імпорт російського трубопровідного газу. Після цього компанія ризикує остаточно втратити останніх покупців у країнах Європейського Союзу, зокрема Угорщину, Словаччину та Грецію.
На думку провідної аналітикині Freedom Global Наталії Мільчакової, нинішня ситуація створює для Китаю особливо вигідні можливості для цінового тиску. Вона пояснює, що багато виробників зрідженого природного газу на Близькому Сході та в Північній Африці також готові пропонувати Пекіну вигідніші умови через невизначеність на світовому енергетичному ринку.
Попри проблеми з трубопровідним експортом, постачання російського зрідженого природного газу тривають. У першій половині 2026 року країни Європейського Союзу імпортували рекордний обсяг СПГ із російського проєкту «Ямал СПГ», який контролює компанія «Новатек». За перші шість місяців року європейські покупці придбали майже 9,9 мільйона тонн палива, що приблизно на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, у червні стало відомо, що Китай готується розширити інфраструктуру для прийому зрідженого природного газу з російського проєкту «Арктик СПГ-2», який перебуває під міжнародними санкціями. Для цього планується запуск другого імпортного термінала, що дозволить збільшити обсяги прийому вантажів уже до жовтня.
Падіння акцій «Газпрому» демонструє, наскільки суттєво змінилася ситуація на світовому енергетичному ринку за останні кілька років. Компанія, яка тривалий час вважалася одним із найбільших гравців газової галузі, нині опинилася в умовах, коли втрата традиційних ринків і складні переговори з новими партнерами істотно впливають як на її фінансові показники, так і на перспективи подальшого розвитку.