Німеччина та Франція зробили крок, який може суттєво змінити майбутнє європейської оборонної промисловості. Дві найбільші військові держави Європейського Союзу фактично відмовилися від початкової концепції спільної розробки танка нового покоління в межах програми Main Ground Combat System (MGCS). Саме цей проєкт мав стати символом європейської військово-технічної інтеграції та забезпечити обидві країни сучасною бронетехнікою, здатною замінити легендарні Leopard 2 і Leclerc.
Про зміни в програмі повідомило видання Defence Blog, звернувши увагу на офіційні підсумки останнього засідання франко-німецької Ради міністрів. У документах більше не згадується створення спільної бронеплатформи, хоча саме вона була основою всієї концепції MGCS від моменту запуску проєкту.
Початковий задум передбачав створення не лише нового основного бойового танка, а цілого сімейства броньованих машин, побудованих на єдиному універсальному шасі. Передбачалося, що нова техніка почне надходити до військ приблизно з 2040 року та поступово замінить німецькі Leopard 2 і французькі Leclerc, які сьогодні залишаються основою бронетанкових військ двох держав.
Однак останні заяви Міністерства оборони Німеччини свідчать про кардинальну зміну пріоритетів. Замість роботи над єдиною бойовою машиною сторони тепер зосередяться на створенні так званих платформонезалежних технологій. Йдеться про окремі рішення для перспективних пілотованих і безпілотних бронемашин, а також системи їхньої взаємодії з основними бойовими танками.
Фахівці вважають, що така зміна офіційних формулювань є непрямим підтвердженням фактичного згортання початкової концепції MGCS. Якщо раніше центральною ідеєю було створення одного універсального танка для двох країн, то тепер мова йде лише про спільні технологічні розробки без єдиної бойової платформи.
Програма Main Ground Combat System стартувала ще у 2017 році й від самого початку розглядалася як один із наймасштабніших оборонних проєктів Європи. Вона мала стати прикладом глибокої інтеграції оборонної промисловості Франції та Німеччини, скоротити витрати на дослідження та виробництво, а також забезпечити уніфікацію майбутньої бронетехніки.
Втім, реалізація проєкту майже одразу почала супроводжуватися численними труднощами. Одним із головних каменів спотикання стало приєднання до програми німецької компанії Rheinmetall у 2019 році. Це значно ускладнило погодження промислового розподілу робіт між підприємствами двох країн та призвело до тривалих переговорів щодо відповідальності кожного учасника.
Попри це, у квітні 2024 року Німеччина та Франція підписали меморандум про взаєморозуміння, який чітко визначав промислові обов'язки сторін. Документ підтверджував, що спільне універсальне шасі залишатиметься основою всього сімейства бойових машин MGCS.
Однак навіть після цього сторонам не вдалося знайти компроміс із найважливіших технічних питань. Найбільші суперечки виникли навколо конструкції башти та головного озброєння майбутнього танка. У результаті було ухвалене компромісне рішення, яке фактично суперечило початковій концепції проєкту: кожна країна мала окремо розробляти власну бойову башту та гарматний комплекс, а остаточний вибір планувалося зробити лише після проведення випробувань.
Експерти зазначають, що такий підхід повністю руйнував головний принцип MGCS — уникнення дублювання дослідницьких і конструкторських робіт. Замість економії ресурсів і створення єдиного стандарту країни фактично почали паралельно фінансувати альтернативні рішення, що суттєво збільшувало витрати та знижувало ефективність співпраці.
За інформацією аналітиків, останні кілька років відносини між французькими та німецькими учасниками програми залишалися далекими від ідеальних. Переговори регулярно заходили у глухий кут, а компроміси дедалі частіше ставали тимчасовими, не вирішуючи фундаментальних розбіжностей між сторонами.
Водночас Франція вже працює над власним проміжним рішенням. Париж розробляє новий танк, який поєднуватиме французьку бойову башту із перспективною системою озброєння ASCALON та шасі німецького виробництва. Попередньо планується випуск близько 200 таких машин, що дозволить французькій армії частково оновити парк бронетехніки ще до появи принципово нового покоління танків.
Проблеми виникають не лише у сфері бронетехніки. Раніше стало відомо, що Франція та Німеччина також фактично зайшли у глухий кут щодо ще одного стратегічного оборонного проєкту — створення винищувача нового покоління. За даними німецьких джерел, канцлер Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон обговорили ситуацію та дійшли висновку, що багатомісячні суперечки між оборонними компаніями не дозволяють просунутися вперед. Після цього Мерц рекомендував припинити подальшу роботу над спільним літаком.
Такі події відбуваються у момент, коли європейські країни активно переглядають власні оборонні стратегії. На тлі зростання військової загрози з боку Росії та закликів США до масштабного переозброєння Європи країни НАТО прагнуть якнайшвидше модернізувати свої збройні сили. Водночас історія MGCS демонструє, що навіть між найближчими союзниками реалізація спільних високотехнологічних військових програм залишається надзвичайно складним завданням.
Фактична відмова від створення єдиного танка нового покоління може змусити країни переглянути підходи до майбутніх оборонних проєктів. Замість універсальних платформ Європа дедалі більше рухається до моделі, у якій держави розроблятимуть власні системи, залишаючи спільними лише окремі технології та стандарти взаємодії.