Нафта дешевшає, війна дорожчає: чому падають доходи Росії від експорту

Знижки на Urals, санкції проти «тіньового флоту» й сильний рубль штовхають Москву до податків і боргів — на тлі переговорів в Абу-Дабі.



Сніг хрустить під ногами, а над трубами НПЗ висить біла пара — ніби тепла в країні ще вдосталь. Але цифри в бюджеті холоднішають швидше за сибірські ранки: у «нафтової імперії» з’явилися тріщини, які вже не сховати димом.

За офіційними даними Мінфін Росії, нафтогазові доходи Росія у 2025-му впали на 24% — до 8,48 трлн рублів. Для системи, що роками жила з ренти, це не «просідання», а нова норма.

Падіння експортної маржі накладається на дипломатичний календар: тристоронні мирні переговори в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) з участю Україна та США відбуваються на тлі дедалі жорсткішої арифметики війни.

Як підрахувала редакція Дейком, ключова інтрига тут не в «обвалі цін», а в тому, що воєнна економіка Кремля стає заручником одночасно ринку й санкцій: коли зникає запас міцності, кожен відсоток дисконту перетворюється на політичний фактор.

Перший удар — глобальна пропозиція нафти. OPEC+ із квітня до грудня 2025 року нарощувала видобуток (понад 2,9 млн бар./день сумарно), а потім заморозила подальше зростання до березня 2026-го через ризики надлишку.

Надлишок працює проти Москви не лише ціною, а й психологією покупця: коли на ринку багато альтернатив, ризик санкцій стає предметом торгу. Саме тому «ціна Urals» усе частіше визначається не якістю сировини, а премією за небезпеку угоди.

Другий удар — санкції США та жорсткіше виконання обмежень. Після повернення Дональд Трамп до Білого дому в риториці й практиці з’явився акцент на енергетичних «вузлах», зокрема на експортних каналах і великих гравцях на кшталт Роснєфть та Лукойл.

Шопінг у Москві у листопаді. Російський уряд збільшив податки для невеликих підприємств, таких як пекарні та магазини, що викликало рідкісне обурення серед власників — Павло Бєдняков

Коли санкційний тиск збігається з надлишком нафти, різко зростає «дисконт до Brent» — знижка, яку покупці вимагають за ризики страхування, платежів і логістики. Це важливо: санкції рідко «перекривають кран», але здатні зробити барель дешевшим саме для продавця.

Окрема сцена — тіньовий флот танкерів. Французькі військові перехоплювали судна, підозрювані у роботі під фальшивими прапорами та обході санкцій; у справі танкера Grinch йшлося про перевірку документів і прапора Комор. Такі кейси лякають ринок сильніше за заяви.

Паралельно просідає й «паперова» ціна. За даними, які цитують огляди російського бюджету, у грудні 2025-го Urals опускався нижче $40 за барель. Це межа, де бюджетні припущення починають тріщати, навіть якщо обсяги експорту формально тримаються.

Ще болючіший ефект — у рублях. Розрахункова рублева ціна нафти для податків у грудні, за підрахунками, падала більш ніж наполовину рік до року. Для бюджету це означає: навіть «проданий барель» приносить менше фіскального кисню.

Сильний рубль у такій конструкції — не привід для гордості, а проблема. Коли курс зміцнюється, держава отримує менше рублів за кожен долар експортної виручки, і «нафтогазові доходи Росії» стискаються з двох боків — ціною та конвертацією.

Відповідь влади стає дедалі прямолінійнішою: податки й борг. Зокрема, підвищення ПДВ (ключовий неенергетичний податок) розглядають як спосіб закрити діру, яку раніше перекривала рента. Це вже не «маневр», а перерозподіл тягаря на населення й бізнес.

На рівні малих міст це відчувається не формулами, а цінниками. Коли фіскальний прес тисне на невеликі підприємства, «інфляція в Росії» стає соціальною темою, а не графіком у презентації: дорожчає логістика, дорожчає кредит, дорожчає тиша.

Бюджетний дефіцит РФ у такій реальності перестає бути тимчасовим. Навіть у російських офіційних коментарях визнають ризик «помітного» дефіциту через авансування видатків і слабші енергетичні надходження на старті року. Це означає більше запозичень і менше маневру.

Ще один нерв — експорт нафтопродуктів. Коли на переробку впливають збої й безпекові ризики, бюджет втрачає додану вартість, а не лише «сировинний податок». Раніше «Дейком» фіксував падіння прокачки на НПЗ як сигнал системного стресу (23.01.2026).

У цій логіці «удари дронів по НПЗ» і морські ризики працюють як множник: навіть точкові інциденти збільшують страхові премії, ускладнюють фрахт і розширюють дисконт. Економіка війни залежить від маршруту так само, як від свердловини.

Важливо й те, що покупці змінюють поведінку. У щоденному огляді «Дейком» від 31.01.2026 йшлося про ефект рішень Індії щодо імпорту: коли великий клієнт вагається, танкери «висять» у морі, а Urals отримує додатковий ціновий тиск.

Сполучені Штати захопили нафтовий танкер, раніше відомий як Bella 1, який почав плавати під російським прапором, 7 січня, коли чиновники намагалися придушити експорт венесуельської нафти — Енді Б'юкенен

Що далі робитиме OPEC+ — ще одна змінна. Делегати групи очікували збереження паузи на березень 2026-го, реагуючи на попит і геополітичні ризики. Для Росії це означає: на «порятунок ціною» розраховувати небезпечно — рішення не в її руках.

На цьому тлі Кремль намагається довести, що «все під контролем». Але контроль має межі: коли частка енергоренти в бюджеті падає до історично низьких рівнів, доводиться активніше «доїти» неенергетичну економіку — а вона вже уповільнюється.

Чи змінить це воєнні розрахунки Володимир Путін? Поки що ознак «фінансового стоп-крана» немає: держава здатна розтягувати витрати, перекладати їх у борг і в податки. Але кожен наступний рік робить це менш комфортним — і менш дешевим.

Саме тому падіння нафтової виручки «висить» над переговорами як тіньовий аргумент. Умовний компроміс тепер вимірюється не лише територіями чи гарантіями, а й тим, скільки кварталів бюджету можна протриматися без різких соціальних потрясінь.

Найнебезпечніший сценарій для Москви — коли Urals стабільно нижче бюджетних очікувань, а рубль залишається відносно міцним. Тоді дефіцит стає хронічним, державний борг Росії зростає, а податкова «еластичність» вичерпується швидше, ніж політична риторика.

І знову — сніг, труби, пара. Здалеку здається, що все працює, як завжди. Але коли «паливо війни» дешевшає, а санкційні лещата стискаються, навіть найгучніша машина змушена рахувати: не чи вистачить на наступ, а скільки він коштуватиме завтра.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Економіка, Аналітика, із заголовком: "Нафта дешевшає, війна дорожчає: чому падають доходи Росії від експорту".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 31 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.