Смерті військовослужбовців від пневмонії у Дніпропетровській області викликали широкий суспільний резонанс і поставили питання про якість медичного забезпечення в армії. Йдеться про кілька випадків у 425-й бригаді «Скеля», що дислокується в Кам’янському.
Представники управління бригади заявили, що всі військові отримували своєчасну медичну допомогу, а проведені перевірки не виявили жодних помилок лікарів. За їхніми словами, ініціатива службового розслідування виходила від самого підрозділу.
У бригаді наголошують: пов’язувати спалах захворювань із конкретним підрозділом некоректно, адже пневмонія не залежить від місця служби. Водночас там визнають, що кожна смерть є втратою і для командування, і для побратимів.
За попереднім аналізом Дейком, подібні ситуації вимагають комплексного розгляду — від умов служби до системи військової медицини, яка працює під навантаженням війни та мобілізації.
Окрему увагу привернув випадок 34-річного військового Віталія Салтана. Він був мобілізований наприкінці січня, а вже через місяць помер у лікарні від пневмонії. За офіційною версією, евакуація до медзакладу відбулася вчасно.
У бригаді зазначають, що Салтан перебував у задовільному стані під час госпіталізації, а всі діагностичні процедури були проведені належним чином. Смерть настала через шість днів після переведення до лікарні.
Водночас родина військового висловлює іншу позицію. За їхніми словами, симптоми — кашель, температура, утруднене дихання — з’явилися значно раніше, але належної реакції не було, що могло вплинути на перебіг хвороби.
Рідні також заявляють про критично низький рівень сатурації на момент госпіталізації та наполягають на повторній судово-медичній експертизі. Вони вже звернулися до правоохоронних органів і військового омбудсмана.
Ситуація ускладнюється тим, що офіційно причиною смерті названо пневмонію, резистентну до антибіотиків. Така форма захворювання є складною для лікування і часто має високий ризик летального наслідку.
В управлінні «Скелі» також повідомили, що в інших випадках смертей у військових були супутні захворювання. Зокрема, йшлося про соматичні проблеми та навіть фактори, пов’язані з вживанням наркотичних речовин.
Ці заяви додають складності в оцінці ситуації, адже виникає питання: чи були ці фактори визначальними, чи лише супутніми. Медична статистика вказує, що коморбідність значно ускладнює перебіг інфекцій.
Експерти з військової медицини наголошують, що ключовими є швидкість діагностики, доступ до антибіотиків і правильна евакуація. У польових умовах навіть кілька годин затримки можуть мати критичне значення.
Водночас система медичного забезпечення ЗСУ переживає значне навантаження через повномасштабну війну. Масова мобілізація, адаптація новобранців і логістичні виклики створюють додаткові ризики для здоров’я військових.
У таких умовах особливу роль відіграє первинна медична допомога у військових частинах. Саме там має відбуватися раннє виявлення симптомів і прийняття рішень про госпіталізацію.
Розслідування, яке ініціював Офіс військового омбудсмана, може стати ключовим у встановленні істини. Воно має оцінити не лише дії лікарів, а й загальну організацію медичного процесу.
Подібні випадки вже траплялися раніше, і вони часто стають каталізатором реформ. Питання якості військової медицини дедалі частіше опиняється в центрі суспільної дискусії.
Ключові слова цієї теми — військові, пневмонія, Дніпропетровщина, бригада Скеля, медична допомога, військова медицина, мобілізація, розслідування, лікарі, смерть військових, омбудсман, експертиза, захворювання, антибіотики, евакуація.
Подальший розвиток подій залежатиме від результатів перевірок і відкритості сторін до діалогу. Для суспільства важливо отримати відповіді, а для армії — зробити висновки, які допоможуть зберегти життя військовослужбовців у майбутньому.
