Перша у світі заборона на використання соціальних мереж дітьми віком до 16 років в Австралії зіткнулася з серйозним випробуванням. Попри масштабну урядову кампанію та нові правила, переважна більшість підлітків продовжують користуватися популярними онлайн-платформами.
За даними національного інтернет-регулятора Австралії, понад вісім із десяти підлітків віком від 10 до 15 років залишилися активними у соціальних мережах навіть через три місяці після набуття чинності обмеженнями.
Про це повідомляє Reuters.
Нові цифри поставили під питання ефективність одного з найамбітніших цифрових законів у світі. Влада Австралії наполягає, що заборона вже має позитивний вплив, однак результати досліджень демонструють, наскільки складно контролювати поведінку дітей у цифровому середовищі.
Уряд захищає нові правила попри низький рівень виконання
Заборона на доступ до соцмереж для дітей молодше 16 років стала однією з найбільш обговорюваних ініціатив австралійського уряду. Її метою було зменшити ризики для дітей, пов’язані з надмірним використанням онлайн-платформ, кібербулінгом, небезпечним контентом та негативним впливом соціальних мереж на психологічний стан підлітків.
Попри результати перевірки, уряд закликає не оцінювати закон лише за кількістю користувачів, які змогли обійти обмеження.
Заступник міністра з питань продуктивності, конкуренції, благодійності та казначейства Ендрю Лі заявив, що головним результатом стало те, що тема безпеки дітей в інтернеті отримала значно більше уваги серед батьків та суспільства.
За його словами, заборона стала «важливим поворотним моментом у дискусії серед батьків».
«Було закрито мільйони акаунтів», — зазначив Лі під час телевізійного виступу, посилаючись на офіційну стенограму.
Водночас чиновник визнав, що влада ніколи не очікувала повного виконання закону.
«Ми ніколи не очікували, що ця заборона буде дотримуватися на 100 %. Ми не досягаємо 100-відсоткового дотримання навіть у випадку законів про мінімальний вік для вживання алкоголю, але все одно доцільно, щоб такий закон існував», — заявив він.
Дослідження показало суперечливі результати
Втім, дані австралійського регулятора eSafety виявили значно складнішу картину. Дослідження показало, що у березні діти віком від 10 до 15 років користувалися соціальними мережами майже так само часто, як і до запровадження заборони 10 грудня.
Тобто попри нові правила, значна частина підлітків фактично залишилася у цифровому просторі без суттєвих змін у своїх звичках.
Ще одним тривожним сигналом стало те, що обізнаність батьків щодо онлайн-активності власних дітей не покращилася, а навпаки — знизилася.
Експерти вважають, що це може свідчити про головну проблему подібних обмежень: сучасні технології дозволяють швидко обходити формальні бар’єри, а контроль за цифровою поведінкою дітей стає дедалі складнішим.
Підлітки можуть створювати нові акаунти, використовувати облікові записи інших людей або переходити на платформи, які важче контролювати. Крім того, соціальні мережі стали настільки інтегрованими у спілкування, навчання та повсякденне життя, що повністю прибрати їхній вплив практично неможливо.
Чи стане австралійський досвід прикладом для інших країн
Попри труднощі з реалізацією, австралійська влада вважає закон важливим кроком у захисті дітей в інтернеті. Прихильники обмежень наголошують, що навіть часткове зменшення доступу може мати позитивний ефект.
Критики ж вказують, що просте блокування доступу не вирішує проблему повністю. На їхню думку, необхідні комплексні заходи: цифрова освіта для дітей, активніша участь батьків, прозоріші правила роботи платформ та ефективніші механізми контролю.
Ситуація в Австралії може стати важливим експериментом для інших країн, які також розглядають можливість введення вікових обмежень для соцмереж. Якщо навіть держава з потужними цифровими можливостями стикається з труднощами виконання такого закону, це показує масштаб глобального виклику.
Соціальні мережі вже стали невід’ємною частиною життя молодого покоління, а боротьба за баланс між цифровою свободою та безпекою дітей лише набирає обертів.
Водночас австралійський досвід демонструє: ухвалити закон значно простіше, ніж змінити поведінку мільйонів користувачів у цифровому середовищі.