Без жодної заправки на сотні кілометрів: Росія перетворила трасу Харків – Полтава на паливну пастку для водіїв

Понад 80 автозаправних станцій на Харківщині зруйновано, а маршрут між Харковом і Полтавою фактично залишився без можливості дозаправитися. Водіїв закликають готуватися до поїздок заздалегідь.



Україна продовжує втрачати критично важливу цивільну інфраструктуру внаслідок російських ударів. Одним із найболючіших прикладів стала ситуація на Харківщині, де систематичні атаки призвели до практично повного знищення мережі автозаправних станцій на одному з найважливіших транспортних маршрутів країни. Сьогодні ділянка траси Харків – Полтава фактично залишилася без можливості заправити автомобіль, що створює серйозні труднощі як для місцевих жителів, так і для тисяч водіїв, які щодня користуються цією дорогою.

Про масштаби руйнувань повідомив депутат Харківської обласної ради Олександр Скорик під час ефіру телеканалу "Еспресо" та Slawa.TV. За його словами, ситуація із забезпеченням паливом у регіоні продовжує погіршуватися практично щодня.

Особливо критичною стала ситуація на міжнародній трасі Харків – Київ, а саме на відрізку між Харковом та Полтавою. За словами депутата, на сьогодні жодна автозаправна станція на цій ділянці більше не працює. Руйнувань зазнали АЗС у Валках, Чутовому та інших населених пунктах вздовж маршруту.

Остання автозаправна станція, яка ще продовжувала обслуговувати водіїв у селищі Валки, була знищена 26 липня. Після цього автомобілісти фактично втратили будь-яку можливість поповнити запаси пального під час руху цією дорогою.

Такі зміни вже впливають на планування поїздок. Якщо раніше водії могли без особливих труднощів розраховувати на заправку дорогою, то тепер необхідно ще до виїзду ретельно оцінювати залишок пального у баку та прораховувати маршрут із запасом. Для легкових автомобілів це означає необхідність повного бака ще перед виїздом із Харкова або Полтави, а для вантажного транспорту ситуація стає ще складнішою.

За словами Скорика, загалом по всій Україні зруйновано вже понад 200 автозаправних станцій. При цьому найбільших втрат зазнала саме Харківська область, де було знищено більше 80 АЗС. Це свідчить про масштабний характер руйнувань об'єктів цивільної інфраструктури, які забезпечували стабільне транспортне сполучення та логістику регіону.

Попри значні втрати інфраструктури, дефіциту пального в Україні наразі немає. Депутат наголосив, що паливний ринок працює стабільно, а нафтопродукти продовжують надходити до країни. Проблема полягає не у відсутності бензину чи дизельного пального, а саме у фізичному знищенні місць, де водії могли його придбати.

Це означає, що навіть за наявності достатніх запасів пального в країні окремі регіони можуть зіткнутися із серйозними труднощами через втрату інфраструктури. Для жителів Харківщини це вже стало щоденною реальністю.

Експерти зазначають, що автозаправні станції виконують не лише функцію продажу пального. Вони є важливими елементами транспортної системи, де водії можуть перепочити, придбати необхідні товари, скористатися технічним сервісом або отримати допомогу у разі надзвичайної ситуації. Їхня відсутність суттєво ускладнює експлуатацію автомобільних шляхів, особливо під час тривалих поїздок.

Окремою проблемою залишаються перевезення гуманітарних вантажів, робота служб доставки, медичних автомобілів, аварійних бригад та іншого транспорту, який регулярно використовує маршрут Харків – Полтава. Для них необхідність робити великі запаси пального або змінювати логістику означає додаткові витрати часу та ресурсів.

Водночас Скорик закликав усіх водіїв, які планують поїздку цією трасою, обов'язково заправляти автомобілі ще до початку маршруту. На сьогодні можливостей дозаправитися між Харковом і Полтавою практично не залишилося, тому навіть незначна помилка у розрахунку запасу пального може створити серйозні проблеми в дорозі.

Ситуацію додатково ускладнюють останні атаки на паливну інфраструктуру в інших регіонах країни. Так, у ніч проти 25 липня російські війська завдали ударів по чотирьох автозаправних станціях та пожежній частині у Полтавській області. Хоча обійшлося без постраждалих, об'єкти зазнали значних руйнувань.

На цьому тлі українські автомобілісти вже спостерігають ще одну тенденцію — протягом останнього тижня в країні помітно зростають ціни на пальне. Попри те, що фахівці не говорять про паливну кризу, поєднання подорожчання бензину та дизеля із руйнуванням мережі автозаправних станцій створює додаткові виклики як для пересічних громадян, так і для бізнесу.

Сьогодні історія траси Харків – Полтава є показовим прикладом того, як руйнування цивільної інфраструктури безпосередньо впливає на повсякденне життя людей. Дорога, яка роками забезпечувала швидке сполучення між великими містами, нині вимагає від кожного водія максимальної підготовки та уважного планування маршруту. І поки триває відновлення зруйнованих об'єктів, запас пального перед виїздом стає вже не просто рекомендацією, а необхідною умовою безпечної подорожі.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Суспільство, із заголовком: "Без жодної заправки на сотні кілометрів: Росія перетворила трасу Харків – Полтава на паливну пастку для водіїв".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 27 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Портрети під ногами: у Чернівцях сходи біля філармонії перевіряють через підозру в могильних плитах

Після ремонту сходів у центрі Чернівців містяни помітили фрагменти людських портретів. У мерії пообіцяли перевірити, чи могли для будівництва використати елементи надгробків.

Без жодної заправки на сотні кілометрів: Росія перетворила трасу Харків – Полтава на паливну пастку для водіїв

Понад 80 автозаправних станцій на Харківщині зруйновано, а маршрут між Харковом і Полтавою фактично залишився без можливості дозаправитися. Водіїв закликають готуватися до поїздок заздалегідь.

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.