Японія різко відреагувала на розширення Москвою списку небажаних осіб, заявивши, що такі дії є «абсолютно неприйнятними». У новому переліку Росії опинилися ще 30 громадян Японії, серед яких представник МЗС Тосіхіро Кітомура, журналісти та науковці.
Російське МЗС оприлюднило список напередодні, зазначивши, що обмеження мають «безстроковий характер». Це — черговий етап дипломатичного протистояння між двома країнами, яке триває після запровадження Токіо економічних санкцій у відповідь на російське вторгнення в Україну.
Головний секретар кабінету міністрів Японії Мінору Кіхара заявив, що уряд подав офіційний протест. За його словами, Москва намагається перекласти відповідальність за агресію на інші держави, тоді як Японія лише підтримує міжнародне право та територіальну цілісність України.
Восени Токіо запровадив додаткові санкції проти російських компаній і посадовців, а також обмежив імпорт російської нафти морським шляхом. Ці кроки стали частиною глобальної стратегії Заходу зі зниження прибутків Кремля від експорту енергоресурсів.
Водночас, попри політичну напругу, Японія продовжує імпорт енергоносіїв із російського острова Сахалін, де японські компанії мають частки у проєктах з видобутку газу. Цей баланс між економічною необхідністю і політичною позицією залишається складним викликом для уряду Фуміо Кісіди.
США неодноразово закликали союзників повністю розірвати енергетичні зв’язки з Росією, однак Токіо наголошує, що енергетична безпека залишається пріоритетом. За словами Кіхари, Японія «вживатиме виважених кроків для досягнення миру в Україні, не ставлячи під загрозу власні національні інтереси».
Росія натомість продовжує симетричну політику санкцій, забороняючи в’їзд іноземним дипломатам, політикам і громадським діячам. Такі дії Москва подає як «відповідь на недружні кроки», хоча фактично вони свідчать про дедалі більшу дипломатичну ізоляцію РФ у Східній Азії.
У Токіо вважають, що навіть за нинішніх умов необхідно зберігати людські й культурні зв’язки між країнами. Японська влада наголошує, що канали комунікації важливо утримувати відкритими — насамперед для запобігання непорозумінням у сфері безпеки на Далекому Сході.
Розширення російських санкцій проти Японії стало ще одним сигналом того, що Москва дедалі більше сприймає Азійсько-Тихоокеанський регіон як частину ширшого фронту конфлікту із Заходом. Токіо, своєю чергою, продовжує виступати за глобальну координацію санкційного тиску на Кремль.
