Якість лікування інсультів в Україні: чому держава розриває договори з лікарнями
Інсульт — одна з найпоширеніших причин смертності та інвалідизації в Україні. Від швидкості та якості надання медичної допомоги залежить, чи зможе людина повернутися до повноцінного життя. Міністерство охорони здоров’я, усвідомлюючи критичну важливість цієї проблеми, ініціювало масштабний моніторинг медичних закладів, які мають контракти з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за пакетом “Медична допомога при гострому мозковому інсульті”.
Перевірки тривали упродовж двох місяців — з квітня по травень 2025 року. П’ять експертних робочих груп охопили 66 медичних закладів у 18 областях та в місті Києві. Мета — не просто перевірити документи, а фактично побачити, наскільки ефективно рятують людей у ситуаціях, коли кожна хвилина має значення. Результати стали сигналом тривоги: 17 лікарень не відповідають базовим вимогам і втратили право лікувати пацієнтів із підозрою на інсульт.
Вимоги до лікарень: не паперові формальності, а шанс на життя
Моніторинг виявив, що навіть серед лікарень, які мають державне фінансування на лікування інсультів, далеко не всі виконують мінімальні вимоги. До таких належать цілодобове надання допомоги, наявність комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії, дотримання клінічних протоколів, ефективність проведення тромболізису або тромбектомії, а також безоплатне надання медикаментів і послуг.
У багатьох лікарнях виявили грубі відхилення. Частина не має обладнання або доступу до нього 24/7, інші нехтують правилами діагностики або ж ігнорують стандарти лікування. Деякі медзаклади, попри державне фінансування, продовжували брати гроші з пацієнтів за ліки або процедури. Усе це прямо впливає на шанси вижити та відновитися.
Такі порушення є не лише проявом недбалості, а й прямою загрозою життю. Коли лікарня, що має рятувати, не здатна встановити діагноз у критичний момент або порушує правила тромболізису, кожен такий випадок може завершитися трагедією. Саме тому контроль за дотриманням стандартів не є бюрократичною формальністю — це запорука безпеки кожного українця.
17 лікарень втратили контракти: що це означає для пацієнтів
Із 1 липня НСЗУ припинила фінансування 17 медичних установ, які не пройшли перевірку. Серед них — лікарні у великих містах, таких як Київ, Дніпро, Харків, Миколаїв, а також у менших населених пунктах: Немирів, Звенигородка, Валки, Буськ, Богодухів. У цих медзакладах виявлено порушення, що несумісні з якісною та безпечною допомогою при інсульті.
Пацієнтам варто знати, що такі рішення не спрямовані на позбавлення людей медичної допомоги, а навпаки — на гарантування, що ця допомога буде якісною. Лікарні можуть повернутися до Програми медичних гарантій, але лише після усунення усіх виявлених проблем і проходження повторного моніторингу.
Крім 17 виключених, ще 19 медичних закладів отримали умовне продовження договорів — лише до кінця III кварталу 2025 року. Це свого роду “жовта картка”. Якщо за цей час керівництво не наведе лад, фінансування припинять. Таким чином, МОЗ демонструє принципову позицію: пільг не буде, навіть якщо йдеться про великі лікарні з історією.
Найпоширеніші порушення: звичайна халатність чи системна проблема?
Серед найчастіших порушень — відсутність цілодобової нейровізуалізації. Без КТ або МРТ у перші години після інсульту лікар не може точно встановити тип інсульту, а відтак — призначити правильне лікування. Відлік іде на хвилини, а зволікання — це втрачена мова, паралізовані кінцівки, зруйноване життя.
Ще одна болюча проблема — нехтування клінічними протоколами. В умовах, коли сучасна медицина пропонує чіткі та ефективні алгоритми дій, лікарні не мають права “експериментувати” з життям пацієнтів. Відсутність тромболізису або його невчасне проведення може призвести до незворотних наслідків.
Не менш тривожним є брак персоналу або необхідного обладнання. Якщо лікарня не має змоги провести невідкладну процедуру, вона не повинна отримувати державне фінансування на ці цілі. Такі випадки є прямим порушенням медичних гарантій і порушують фундаментальне право пацієнта на якісну допомогу.
Відповідальність і надія: що далі?
Попри тривожні сигнали, результати моніторингу також показали, що більшість лікарень усе ж дотримується правил і справді рятує життя. МОЗ та НСЗУ не ставлять за мету покарати — мета в іншому: забезпечити ефективне лікування інсульту, яке відповідає сучасним стандартам і є безоплатним для кожного пацієнта.
Рішення про припинення договорів — не політичне, не показове, а глибоко фахове. Його ухвалили після ретельної перевірки, аналізу результатів і консенсусу експертів. Кожна лікарня має шанс на перегляд контракту, але тільки після доведеної відповідності критеріям. Це — запорука того, що державні кошти витрачаються на реальну медичну допомогу, а не на імітацію.
Для пацієнтів важливо знати свої права. Якщо лікарня вимагає плату за ліки чи процедури, передбачені Програмою медичних гарантій, про це варто повідомляти до НСЗУ або МОЗ. Система працює лише тоді, коли є зворотний зв’язок.
Висновок: контроль — не тиск, а турбота про кожне життя
Інсульт — це виклик, який не залишає часу на помилки. Держава, яка претендує на ефективну систему охорони здоров’я, не може дозволити собі ігнорувати недбалість. Тому принциповість МОЗ і НСЗУ у цьому питанні — не лише необхідність, а й прояв турботи про гідність і безпеку кожного пацієнта.
Цей моніторинг — не останній. Усі лікарні, що працюють за Програмою медичних гарантій, мають бути готові до прозорої оцінки. Адже якість лікування інсульту — це не про статистику, а про тисячі доль, які можна врятувати. І саме заради цього варто тримати планку високо, не допускати компромісів і завжди ставити пацієнта — в центр системи.
