Міністерство оборони України готує черговий етап реформи системи мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування. Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік, наголосивши, що зміни торкнуться широкого кола військовозобов’язаних, зокрема тих, хто перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку.
За його словами, нинішній етап реформи охоплює приблизно 2 мільйони осіб, які формально підпадають під мобілізаційні зобов’язання, але фактично не проходять службу.
Фокус реформи — прозорі правила та зрозумілі строки служби
Одним із ключових елементів майбутніх змін стане запровадження більш чіткої логіки проходження військової служби. У Міноборони визнають, що нинішня система сприймається суспільством як недостатньо передбачувана, що створює додаткову напругу.
Банік зазначив, що реформа має дати військовозобов’язаним чітке розуміння перспектив служби, зокрема її тривалості та умов проходження.
За його словами, держава прагне відійти від ситуації, коли потенційні мобілізовані не мають уявлення про терміни служби та подальші можливості демобілізації або ротації.
Контракти з фіксованими термінами: нова модель служби
Окремий блок реформи стосується запровадження нових форматів контрактів у Збройних силах України та інших складових Сил оборони.
Як повідомляється, уряд уже ухвалив постанову про впровадження нових контрактів із чітко визначеними строками служби. Йдеться про піхотно-штурмові, бойові та базові контракти, які дозволятимуть військовим обирати формат служби відповідно до потреб та можливостей.
Передбачено, що контракти можуть укладатися на термін від 6 до 24 місяців. Також у рамках нової системи планується гарантувати мінімальні строки відстрочки від повторного призову — щонайменше 6 місяців після завершення служби за контрактом.
У Міноборони підкреслюють, що ці зміни діятимуть до червня 2028 року в межах експериментального проєкту.
Реформа ТЦК: без деталей, але з великими очікуваннями
Окремо заступник міністра оборони зазначив, що наступний етап змін торкнеться роботи територіальних центрів комплектування. Водночас детальний механізм реформування наразі не розкривається.
За його словами, поки що не визначено остаточний формат дій — чи це будуть додаткові перевірки, оновлені процедури обліку або інші інструменти взаємодії з військовозобов’язаними.
Водночас він визнав, що нинішня система примусової мобілізації має серйозний вплив на суспільні настрої та потребує оновлення.
Дискусії всередині системи та узгоджена позиція
Представник Міноборони наголосив, що реформа стала результатом спільної роботи різних структур оборонного сектору. У її обговоренні брали участь не лише чиновники, але й військове командування, включно з Генеральним штабом та командувачами родів військ.
За його словами, під час підготовки змін обговорювалися ключові питання: тривалість контрактів, умови відстрочок, рівень грошового забезпечення військових різних ланок — від солдатів до командирів бригад і корпусів.
У Міноборони підкреслюють, що нова модель є узгодженою позицією всіх залучених сторін.
Що відомо про перспективи впровадження
Очікується, що детальну презентацію нової системи мобілізації представить міністр оборони України. За словами Баніка, це має статися найближчим часом і точно не у віддаленій перспективі.
Таким чином, реформа мобілізаційної системи переходить у практичну фазу, яка може суттєво змінити підхід до комплектування армії, зробивши його більш структурованим і передбачуваним для громадян.
Експерти відзначають, що запропоновані зміни можуть стати одним із наймасштабніших оновлень системи військового обліку з початку повномасштабної війни, однак їхній реальний ефект стане зрозумілим лише після впровадження на практиці.
