Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю

Через падіння рівня води біля АЕС «Пакш» влада Угорщини терміново будує спеціальний поріг на дні Дунаю та готує баржі як резервний спосіб підняти рівень води.



Угорщина вдається до нестандартного рішення, щоб не допустити проблем із роботою своєї найбільшої атомної електростанції. Через аномальну спеку та падіння рівня води в Дунаї уряд країни вирішив змінити рельєф дна річки поблизу АЕС «Пакш».

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що влада доручила розпочати будівництво спеціального підводного «порога», який має стримати подальше падіння рівня води в районі охолоджувального каналу атомної електростанції.

Рішення ухвалили після огляду місця робіт і консультацій із фахівцями у сфері водного господарства, енергетики та оборони. Будівництво планують розпочати вже 13 серпня.

Навіщо змінювати дно Дунаю

АЕС «Пакш» значною мірою залежить від води Дунаю, яка використовується для охолодження обладнання станції. Коли рівень річки падає, можливості для забезпечення необхідного охолодження також скорочуються.

Саме це стало причиною термінових дій угорської влади. За словами Мадяра, нова споруда має забезпечити протягом кількох тижнів необхідний рівень води в охолоджувальному каналі, щоб станція могла продовжувати працювати на повну потужність.

«Поріг» планують побудувати на дні Дунаю між АЕС «Пакш» та містом Дунасентбенедек. Споруда фактично з’єднає два береги річки й повинна вплинути на рівень води на потрібній для роботи електростанції ділянці.

Проєкт розділили на два етапи. Спочатку планується використати приблизно 35 тисяч кубометрів каменю. На наступному етапі передбачено ще близько 110 тисяч кубометрів.

Масштаб робіт показує, наскільки серйозною влада вважає проблему. Йдеться не про звичайне регулювання рівня води, а про масштабне втручання в русло однієї з найбільших річок Європи заради підтримання роботи стратегічного енергетичного об’єкта.

Уряд готує ще більш незвичайний план

Будівництво підводного порога — не єдиний захід, який розглядають угорські чиновники.

Паралельно влада готує дві 80-метрові баржі. У разі критичного падіння рівня води їх планують контрольовано затопити в районі Пакша.

За задумом уряду, це може тимчасово підняти рівень Дунаю приблизно на 20 сантиметрів. Такий крок має стати своєрідним аварійним резервом, який дозволить атомній електростанції продовжити роботу до завершення основних гідротехнічних робіт.

Одна з барж має прибути до Пакша з Мохача вже ввечері 12 серпня, а друга — наступного дня.

Мадяр наголосив, що баржі та новий поріг не розглядаються як альтернативи одне одному. Навпаки, два рішення мають доповнюватися: постійна споруда повинна стабілізувати ситуацію на довший період, а баржі залишаються страховим механізмом на випадок різкого погіршення умов.

Скільки це коштуватиме

Угорський уряд визначив проєкт як пріоритетний через його терміновість. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно у 6 мільярдів форинтів.

Для влади країни питання має стратегічне значення. АЕС «Пакш» є найважливішим джерелом електроенергії Угорщини, тому навіть часткове обмеження її роботи здатне створити додатковий тиск на енергосистему.

Особливо гостро це проявляється в умовах літньої спеки, коли споживання електроенергії зростає через активне використання кондиціонерів та інших систем охолодження.

Енергетична проблема загострилася через спеку

Проблеми з рівнем води виникли на тлі надзвичайно спекотної погоди в Угорщині. Ще 6 серпня влада країни була змушена запровадити надзвичайні заходи для економії електроенергії.

Ситуація показала вразливість енергосистеми, яка значною мірою залежить від стабільної роботи великих генеруючих потужностей.

Сам Мадяр пов’язав нинішню кризу не лише зі спекою, а й із рішеннями попередньої влади. За його словами, раніше не було належної диверсифікації енергетичної системи на випадок виникнення проблем із «Пакшем».

Таким чином, нинішня ситуація стала своєрідним випробуванням для всієї енергетичної моделі Угорщини.

Аномальна спека змінює правила для енергетики

Проблема АЕС «Пакш» показує, наскільки сильно зміни кліматичних умов і тривалі періоди спеки можуть впливати навіть на атомну енергетику.

Атомні електростанції традиційно вважаються стабільним джерелом генерації, однак їхня робота залежить не лише від реакторів. Для багатьох станцій критично важливим є надійне джерело води для охолодження.

Коли температура повітря зростає, а рівень річок падає, енергетична інфраструктура може опинитися перед абсолютно новими викликами.

Саме тому угорська влада намагається діяти наперед. Будівництво підводного порога та підготовка барж мають створити запас часу, щоб не допустити сценарію, за якого падіння рівня води змусить обмежити або повністю зупинити роботу АЕС.

Поки угорський уряд оцінює запропоновані заходи як найбільш ефективне та безпечне рішення. Проте ситуація навколо «Пакша» демонструє важливий урок: навіть потужна атомна електростанція може опинитися у залежності від природних умов, а екстремальна спека здатна перетворити рівень води у великій річці на питання національної енергетичної безпеки.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Екологія, Економіка, Клімат, із заголовком: "Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 12 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Тиха кімната»: психологічний трилер про людину, яка хотіла забрати у кривдників владу — і непомітно зробила її своєю

Тридцятирічний технік, спогади про дитбудинок, троє мертвих чоловіків і слідча, яка шукає не спільне між жертвами, а момент, коли одна людина вирішила, що має право винести їм вирок. «Тиха кімната» — трилер про владу над чужим страхом.

«Дев’яте ім’я»: детектив про чужі паспорти, викрадені біографії та систему, у якій ім’я може існувати довше за людину

Убивство в старій дзвіниці, зникла вчителька, дев’ятий стипендіат, якого ніколи не було серед учнів, і фотографія батька Ровинського через роки після його смерті. «Дев’яте ім’я» робить саму особистість предметом розслідування.

Україна шукає інженерів навіть серед пенсіонерів: оборонна промисловість зіткнулася з кадровою кризою

Українські оборонні компанії стрімко нарощують виробництво, але людей із потрібними технічними навичками катастрофічно не вистачає. Бізнес підвищує зарплати та повертає досвідчених фахівців із пенсії.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

«Це українці»: у Польщі після розмови про Волинь вісім чоловіків жорстоко побили трьох молодих українців

У Радомі суперечка про походження та Волинську трагедію переросла в масовий напад. Польська прокуратура розслідує справу як насильство з дискримінаційних мотивів.

«Музика для порожньої кімнати»: детектив про тишу, підроблені оригінали й музику, яка стає свідком злочину

Стара вілла над Черемошем, музичний архів, рукописи, які залишаються на місці й водночас зникають, та рояль, що грає у замкненій кімнаті. Новий детектив про Романа Ровинського досліджує межу між копією, пам’яттю і правдою.

Європейські новини:

Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Бернем готує важливу місію до Трампа: Британія хоче домогтися ракет Patriot для України

Прем’єр Великої Британії планує у вересні разом з іншими європейськими лідерами звернутися до Дональда Трампа щодо додаткових ракет-перехоплювачів для України.