Польща не дає Україні дозволу на пошуки загиблих: що відбувається і де виникла суперечка

Українська сторона кілька місяців очікує дозволу на пошукові роботи в Польщі. Йдеться, зокрема, про пошук останків цивільних українців, загиблих у 1944 році.



Україна вже кілька місяців не може отримати від Польщі дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт на її території. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю RMF 24.

За словами дипломата, питання пошуку та ексгумації останків залишається предметом роботи спеціальної двосторонньої групи. Саме через цей механізм сторони мають узгоджувати відповідні роботи, які стосуються складних і часто болючих сторінок спільної історії.

Однак, як стверджує українська сторона, нині проблема полягає не у відсутності готовності Києва співпрацювати, а в тому, що Варшава не видає необхідні дозволи українським фахівцям.

Україна просить Польщу видати хоча б один дозвіл

Василь Боднар наголосив, що Україна послідовно погоджує запити польської сторони та видає дозволи на проведення робіт на своїй території.

Дипломат закликав польську сторону не створювати в суспільстві враження, начебто саме Київ перешкоджає пошуковим та ексгумаційним роботам.

За його словами, відповідна робоча група створена саме для того, щоб розглядати такі питання та поступово узгоджувати проведення досліджень.

«Я б тут звернувся до польської сторони з проханням видати хоча б один дозвіл на пошукові роботи в Польщі», — заявив посол.

Фактично українська сторона очікує від Варшави конкретного кроку, який продемонстрував би взаємність у цьому процесі.

Про які пошуки йдеться

Одним із місць, де Україна хоче провести пошукові роботи, є Ласкув. Там українські фахівці прагнуть відшукати останки цивільних українців, які, за українськими даними, були вбиті бійцями Армії Крайової у 1944 році.

Для родин загиблих питання пошуку та гідного поховання має не лише історичне, а й глибоко людське значення. Йдеться про людей, які загинули десятиліття тому, але їхні могили досі можуть залишатися невідомими.

Саме тому українська сторона наполягає на необхідності проведення пошукових робіт.

Водночас отримати дозвіл, за словами Боднара, не вдається вже кілька місяців. Дипломат пояснює ситуацію наявністю бюрократичних обмежень.

«Але ні, ми його не отримуємо. Завжди якісь бюрократичні обмеження», — зазначив посол.

Він також зробив публічний заклик до польської сторони прискорити ухвалення рішення.

Чому це питання настільки чутливе

Історичні суперечки між Україною та Польщею протягом багатьох років залишаються одним із найбільш складних елементів двосторонніх відносин.

Особливо гостро сторони сприймають питання жертв та поховань, адже вони пов’язані з трагічними подіями ХХ століття, взаємним насильством та історичною пам’яттю обох народів.

Пошукові та ексгумаційні роботи в такій ситуації мають принципове значення. Вони дозволяють не лише встановити місця поховань, а й повернути конкретним людям їхні імена, а родинам — можливість гідно вшанувати загиблих.

Саме тому будь-які затримки з дозволами легко перетворюються на предмет політичних суперечок.

Українська сторона при цьому наголошує на необхідності взаємності. Якщо Польща проводить пошукові та ексгумаційні роботи в Україні, Київ очікує аналогічної можливості для українських фахівців на польській території.

Між Києвом і Варшавою є й інші суперечливі питання

Проблема з пошуковими роботами виникла на тлі інших дискусій між Україною та Польщею, пов’язаних з історичною спадщиною.

Зокрема, триває суперечка навколо двох картин зі Львівського історичного музею, які зараз перебувають у польському Слупську. Роботи були тимчасово вивезені з України для збереження під час війни.

Львівський музей наполягає, що картини належать до державного фонду України. Водночас спадкоємці польського князя Анджея Любомирського вважають їх частиною колекції Любомирських і через суд намагаються перешкодити їх поверненню.

Ця історія демонструє, наскільки складними залишаються питання культурної та історичної спадщини між двома країнами.

Чи вдасться сторонам домовитися

Поки що українська сторона не отримала дозволу на пошукові роботи в Ласкуві, а переговори тривають у рамках двосторонньої робочої групи.

Для Києва принциповим є не лише конкретне рішення щодо одного місця пошуку. Йдеться про те, щоб механізм взаємодії працював на практиці та не залежав від постійних бюрократичних затримок.

Історичні рани між Україною та Польщею неможливо вирішити одним документом. Але пошук загиблих, встановлення їхніх імен та гідне поховання можуть стати саме тією сферою, де гуманітарний підхід важливіший за політичні суперечки.

Поки ж українська сторона публічно закликає Варшаву зробити перший крок і видати дозвіл хоча б на одні пошукові роботи.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Політика, із заголовком: "Польща не дає Україні дозволу на пошуки загиблих: що відбувається і де виникла суперечка".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 02 вересня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.