Український аграрний сектор може зіткнутися з одним із найсерйозніших логістичних викликів за останні роки. Експорт сільськогосподарської продукції у поточному сезоні ризикує скоротитися більш ніж удвічі, а проблеми з вивезенням нового врожаю можуть створити додатковий тиск як на фермерів, так і на внутрішній ринок.
Про можливе різке падіння українського експорту пише Bloomberg. Видання звертає увагу на те, що порушення роботи чорноморських портів стало критичною проблемою для країни, яка залишається одним із найбільших постачальників зернових культур на світовий ринок.
Українське сільське господарство має стратегічне значення не лише для продовольчої безпеки, а й для економіки держави. Минулого року аграрний сектор забезпечував понад половину всіх експортних надходжень України. Тому будь-які масштабні перебої з поставками безпосередньо впливають на валютні доходи, бюджет та фінансову стабільність.
Особливо вразливим місцем залишається одеський портовий вузол. За оцінками Bloomberg, через нього проходить близько 90% українських зернових поставок. Якщо робота цієї логістичної системи залишається нестабільною, компенсувати її можливості іншими маршрутами в повному обсязі практично неможливо.
Україна вже намагається переорієнтовувати частину експорту на альтернативные направления. Зокрема, Київ та Бухарест домовилися про розширення поставок через румунський порт Констанца. Окремі партії аграрної продукції також перевозяться через територію Румунії, Словаччини та Угорщини.
Однак альтернативна логістика має обмежені можливості. Вона потребує більше часу, додаткових перевантажень та значних витрат. Крім того, ситуацію ускладнюють погодні фактори.
Одним із таких факторів стала посуха на Дунаї. Через надзвичайно низький рівень води можливості використання річкового маршруту для транспортування великих обсягів зерна скоротилися. У результаті Україна одночасно стикається з проблемами основного морського маршруту та обмеженнями альтернативних шляхів.
На цьому тлі особливо гострим стає питання зберігання нового врожаю. Сільськогосподарська продукція продовжує надходити до елеваторів, однак можливості для її подальшого накопичення не безмежні.
За оцінками Bloomberg, до початку листопада наявні зерносховища загальною місткістю приблизно 59 мільйонів тонн можуть бути заповнені практично повністю. Якщо експортні темпи не вдасться суттєво прискорити, до кінця осені дефіцит потужностей для зберігання може досягти 11 мільйонів тонн.
Для аграріїв це означає ризик серйозних фінансових втрат. Коли фермер не має можливості швидко продати та вивезти урожай, він змушений або шукати додаткові та дорожчі варіанти зберігання, або погоджуватися на менш вигідну ціну.
Надлишок зерна всередині країни може також тиснути на внутрішні ціни. Чим складніше експортувати продукцію, тим більше товару залишається на українському ринку. У результаті виробники можуть опинитися в ситуації, коли собівартість вирощування зростає, а ціна реалізації, навпаки, падає.
Не менш тривожними є прогнози щодо конкретних культур. За даними, наведеними Bloomberg, Міністерство сільського господарства США оцінює потенційний експорт української пшениці у поточному сезоні приблизно в 14,5 мільйона тонн. Водночас Служба закордонного сільського господарства США прогнозує значно нижчий фактичний показник — близько 10,8 мільйона тонн.
Ще складнішою може виявитися ситуація з кукурудзою. Американські аналітики очікують, що Україна зможе експортувати близько 14 мільйонів тонн цієї культури. Це майже на 39% менше за попередні офіційні оцінки.
Українські прогнози також демонструють масштаб проблеми. За оцінками Міністерства аграрної політики, загальний обсяг експорту аграрної продукції може скоротитися на 54% — із прогнозованих раніше 64,4 мільйона тонн приблизно до 29,6 мільйона тонн.
Особливо відчутним може бути падіння експорту пшениці. Очікується, що за несприятливого розвитку ситуації Україна зможе поставити на зовнішні ринки близько 8,3 мільйона тонн цієї культури.
Наслідки такого сценарію виходять далеко за межі аграрного сектору. Менший експорт означатиме менші валютні надходження для країни, додатковий тиск на логістичну систему, потенційні проблеми з доходами фермерів і зниження економічної активності у регіонах, пов'язаних із виробництвом та транспортуванням зерна.
Аграрний сектор також потребує значних ресурсів для підготовки наступного виробничого циклу. Якщо господарства отримають менше коштів від реалізації врожаю, їм буде складніше фінансувати закупівлю насіння, добрив, пального, техніки та проведення майбутніх посівних робіт.
За словами представників української влади, прямі втрати аграрного сектору внаслідок нинішніх викликів можуть становити від 1,5 до 3 мільярдів доларів.
Водночас остаточний масштаб проблеми ще не визначений. Ситуація залежатиме від безпекової обстановки у Чорному морі, можливостей українських портів, ефективності альтернативних маршрутів та міжнародної підтримки аграрного сектору.
Україна вже має досвід перебудови експортної логістики в умовах війни. Саме тому ключовим завданням найближчих місяців стане пошук способів максимально швидко вивозити новий урожай і не допустити критичного переповнення сховищ.
Для українських аграріїв нинішній сезон може стати випробуванням не лише врожайності, а й здатності всієї логістичної системи працювати під безпрецедентним тиском. Якщо проблему експорту не вдасться вирішити, наслідки відчують не тільки фермери, а й українська економіка загалом.
