Війна майбутнього вже настала: на фронті різко зросло використання наземних роботів

Українські військові дедалі частіше залучають роботизовані комплекси для виконання бойових завдань. За пів року кількість місій із застосуванням НРК зросла більш ніж удвічі, однак централізовані поставки техніки ще очікуються.



На українському фронті стрімко змінюється характер бойових дій — наземні роботизовані комплекси (НРК) із експериментальної технології поступово перетворюються на один із важливих інструментів сучасної війни. За останні пів року кількість бойових місій із використанням таких систем зросла більш ніж удвічі.

Про це розповів засновник Школи НРК та офіцер батальйону наземних роботизованих комплексів 3-ї окремої штурмової бригади Віктор Павлов.

За його словами, попри те, що централізовані поставки від держави ще не розпочалися у повному обсязі, військові підрозділи вже активно використовують роботів на передовій завдяки власним закупівлям і допомозі волонтерських організацій.

Кількість бойових місій із роботами зросла у понад два рази

За словами Павлова, динаміка використання НРК демонструє стрімке зростання.

Якщо у січні українські підрозділи виконували близько 7 тисяч місій із застосуванням наземних роботизованих комплексів, то вже у червні цей показник зріс приблизно до 16 тисяч.

Таким чином, лише за кілька місяців інтенсивність застосування роботів на полі бою збільшилася більш ніж удвічі.

Фахівці пов’язують це з тим, що військові дедалі більше використовують роботизовані платформи для завдань, які раніше виконували люди, наражаючись на значні ризики.

НРК можуть застосовуватися для доставки боєприпасів, евакуації поранених, розвідки, транспортування вантажів, встановлення обладнання та виконання інших завдань у небезпечних районах.

Чому затрималися державні поставки роботів

Попри швидке поширення технології на фронті, централізовані закупівлі наземних роботизованих комплексів зіткнулися з бюрократичними проблемами.

Державні контракти на закупівлю таких систем були укладені лише у квітні. Однією з причин затримки стала юридична колізія навколо податку на додану вартість.

З 1 січня 2026 року в Україні повернули ПДВ на електромобілі. До цієї категорії прирівняли й частину наземних роботизованих комплексів, через що їхня вартість для військових виробників фактично зросла на 20%.

Водночас безпілотні літальні апарати, які активно закуповуються для фронту, мають інші податкові умови.

Після врегулювання питання із фінансуванням та оподаткуванням процес закупівель відновили, однак виробникам потрібен час для закупівлі комплектуючих, виробництва та підготовки техніки.

Очікується, що перші централізовані поставки НРК можуть розпочатися не раніше кінця літа.

Військові поки компенсують нестачу самостійними закупівлями

Поки державні поставки ще не вийшли на необхідний рівень, підрозділи продовжують отримувати роботизовані системи завдяки власним ініціативам та підтримці волонтерських фондів.

Це дозволяє військовим швидше впроваджувати нові технології та адаптувати їх під реальні умови бойових дій.

За словами Павлова, одночасно із зростанням кількості місій збільшується і число підрозділів, які починають працювати з НРК.

Фактично Україна формує нову культуру ведення бойових дій, де роботизовані системи поступово займають дедалі більшу роль.

Роботи не замінять бронетехніку, але змінюють поле бою

Попри активний розвиток наземної робототехніки, експерти наголошують, що такі системи поки не можуть повністю замінити традиційну військову техніку.

У Національній асоціації оборонної промисловості України зазначали, що броньовані машини залишаються важливим елементом бойових дій, оскільки забезпечують захист військових від багатьох загроз, зокрема мін та атак FPV-дронів.

Наземні роботизовані комплекси також мають технічні обмеження — обмежену автономність, залежність від зв’язку та складність роботи у деяких типах місцевості.

Однак їхня головна перевага полягає у тому, що вони дозволяють виконувати небезпечні завдання без прямої участі військовослужбовців.

Україна переходить до нового етапу війни

Стрімке зростання використання роботів свідчить про те, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину.

Безпілотники вже стали невід’ємною частиною бойових дій, а наступним масштабним напрямком стають наземні роботизовані системи.

Українські військові фактично випробовують ці технології безпосередньо на полі бою, адаптуючи їх до найскладніших умов.

Якщо раніше роботи були переважно перспективним напрямком розвитку армій, то сьогодні вони поступово стають реальним фактором, який може впливати на тактику, логістику та безпеку військових на передовій.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Війна майбутнього вже настала: на фронті різко зросло використання наземних роботів".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 31 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Секрет щастя з минулого: 7 звичок 70-х і 80-х, яких сьогодні гостро не вистачає людям

Часи без смартфонів, постійних повідомлень і нескінченної гонитви за продуктивністю багато хто згадує як спокійніші та щасливіші. Виявляється, справа могла бути у простих щоденних звичках.

«Тихе небо»: у США хочуть заборонити телефонні дзвінки в літаках — чому цю ідею підтримують бортпровідники

Американські законодавці пропонують офіційно заборонити телефонні та відеодзвінки під час польотів. Бортпровідники переконані, що це питання не лише комфорту пасажирів, а й безпеки на борту.

Україна масово скуповує засоби РЕБ: попит зріс у рази через нову тактику російських дронових атак

Виробники повідомляють про стрімке зростання замовлень на системи радіоелектронної боротьби. Причиною стала еволюція повітряних атак та необхідність захисту військових, критичної інфраструктури й бізнесу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.

"Павутина смерті" на Харківщині: тисячі кілометрів лісів вкрилися оптоволокном від дронів, що загрожує природі на роки

Бійці 57-ї бригади показали масштаб екологічної проблеми у Вовчанському районі: залишки оптоволоконних дронів перетворили ліси Харківщини на небезпечну пастку для тварин і рослин.

17 ударів ножем у кабінеті ВЛК: суд ухвалив рішення щодо підозрюваного у вбивстві лікаря в Києві

Чоловік, якого звинувачують у жорстокому нападі під час проходження військово-лікарської комісії, залишиться під вартою без права застави. У суді він визнав провину, але назвав іншу причину своїх дій.

Європейські новини:

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.

Європа на межі нового конфлікту: Італія вимагає закрити Шенген для Іспанії через міграційну кризу

Після масового прориву мігрантів до Сеути Рим заговорив про надзвичайні заходи, а погрози призупинити дію Шенгенської угоди можуть стати одним із найгучніших політичних кроків у ЄС за останні роки.

Почув українську мову — схопився за ніж: у Польщі жорстоко напали на українця через акцент

Звичайна розмова посеред ночі перетворилася на напад із погрозами та зброєю. Українцю вдалося врятуватися лише завдяки велосипеду, а нападнику тепер загрожує реальний тюремний строк.