Регуляторна пастка: чому добрі наміри можуть завдати шкоди
Фармацевтичний ринок України стоїть на порозі глибокої трансформації, яка, на жаль, може обернутися системною кризою. Повна заборона маркетингових угод між аптечними мережами та виробниками лікарських засобів, а також загальний регуляторний тиск на бізнес – це рішення, які, попри свою зовнішню благородність, здатні залишити українців без доступу до необхідних препаратів.
На перший погляд, дерегуляція й обмеження маркетингових платежів мають на меті зниження вартості ліків. Проте на практиці наслідки таких рішень виявляються протилежними: скорочується кількість аптек, знижується якість обслуговування, а самі препарати дорожчають. Як зазначає економіст Ігор Гарбарук, внесення дисбалансу у відносини між виробниками та аптечними мережами неминуче веде до підвищення цін і погіршення сервісу для кінцевого споживача.
Аптечна інфраструктура під загрозою
У містах України звична ситуація – в одному районі розташовано декілька аптек. Кожна має свою аудиторію, орієнтовану на специфічні потреби. Проте уявімо ситуацію, коли регуляторні нововведення призводять до закриття шести з семи аптек у певному мікрорайоні. Це одразу породжує нові проблеми: довгі черги, погіршення обслуговування, відсутність додаткових послуг та підвищення ризику поширення вірусних інфекцій.
Таке скорочення не лише порушує звичний ритм життя містян, але й створює напругу у системі охорони здоров’я. Аптеки виконують не тільки функцію торгівлі, а й інформаційно-консультаційну роль, надаючи першу лінію медичної допомоги. Їх скорочення означає зменшення доступності базових медичних послуг.
Соціально-економічні наслідки аптечної кризи
Закриття аптек тягне за собою ланцюгову реакцію негативних наслідків. По-перше, це втрата робочих місць. Фармацевти, технічні працівники, логісти – усі вони опиняються на межі безробіття. По-друге, скорочуються податкові надходження до місцевих бюджетів, що обмежує можливості громад розвивати інфраструктуру.
Також страждає малий бізнес – власники приміщень, логістичні компанії, постачальники. Падає прибутковість аптечного бізнесу, зменшується конкуренція, що автоматично призводить до монополізації ринку і втрати стимулів до покращення якості обслуговування.
Ціни зростають, якість падає
Якщо в аптеці не буде стимулу конкурувати, навіщо покращувати сервіс або боротися за клієнта? У результаті пацієнт отримує гіршу якість послуг за вищу ціну. Економіст Ігор Гарбарук зазначає, що навіть виробники ліків опиняться у збитку: якщо знижується купівельна спроможність населення і фізично меншає споживачів, то попит падає, незалежно від того, чи це імпортна продукція, чи українська.
Більше того, споживач починає обирати за критерієм ціни, що змушує переходити на іноземні дешевші аналоги, які при цьому отримують прибутки, що могли би залишитися в Україні.
Шлях до зважених рішень: роль держави та експертної спільноти
З огляду на потенційні загрози, держава має діяти з максимальною обережністю. Формування політики у сфері регулювання аптечного ринку не може базуватись лише на ідеологічних гаслах або тиску окремих лобістських груп. Необхідне комплексне бачення, яке враховує економічну, соціальну та медичну складові.
Ігор Гарбарук закликає залучати фахівців до обговорення кожного рішення, що впливає на критичну інфраструктуру охорони здоров’я. Це питання не лише економіки, а й елементарної безпеки громадян. Без аптеки поруч — немає ні швидкого доступу до ліків, ні підтримки у кризовій ситуації.
Фармацевтичний ринок — це частина життєво важливої інфраструктури. І знищення конкурентного середовища під гаслом «боротьби з маркетингом» може дорого обійтися кожному з нас. Саме тому такі зміни повинні бути зваженими, експертно обґрунтованими та враховувати реальні потреби суспільства.
