Буданов різко відреагував на ідею виборів під час війни: «У мене є питання»

Керівник Офісу президента пояснив, чому проведення виборів під час активної фази війни може поставити під сумнів безпеку, легітимність і довіру до результатів.



Ідея проведення виборів в Україні ще до завершення війни знову стала предметом гострої політичної дискусії. Після резонансної заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова щодо необхідності пошуку законного та безпечного механізму для голосування під час війни свою позицію озвучив керівник Офісу президента Кирило Буданов.

В інтерв’ю італійському виданню La Stampa він дав зрозуміти, що ставиться до такої ініціативи критично. За словами Буданова, Федоров має право висловлювати власну позицію, однак сама ідея проведення виборів в умовах активної фази війни викликає у нього серйозні запитання.

При цьому керівник ОП відмовився безпосередньо коментувати звільнення Федорова чи головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він лише зазначив, що обидва зробили багато для оборони України.

Але щодо політичного майбутнього Федорова Буданов висловився значно конкретніше.

«Схоже, він обрав політику»

Буданов звернув увагу на останні заяви Федорова і припустив, що колишній міністр оборони, ймовірно, вирішив перейти до політичної діяльності.

«Повертаючись до Федорова, судячи з його нещодавніх заяв, схоже, він обрав політику. Це його право», — заявив керівник Офісу президента.

Водночас Буданов підкреслив, що Федоров має право говорити про необхідність проведення виборів, але особисто у нього виникають запитання щодо практичної можливості реалізації такої пропозиції.

І саме тут дискусія виходить далеко за межі звичайного політичного суперництва.

Вибори в мирний час — це звична демократична процедура. Але під час масштабної війни сама організація голосування перетворюється на надзвичайно складне завдання. Мільйони людей перебувають далеко від своїх домівок, частина громад знаходиться безпосередньо біля лінії бойових дій, а значна кількість українців залишається на територіях, які тимчасово контролює Росія.

До цього додаються постійні повітряні тривоги, ракетні та дронові атаки, ризики диверсій, проблеми з транспортом, зв’язком і роботою державної інфраструктури.

Як проголосувати військовим на передовій?

Одне з головних питань, яке поставив Буданов, стосується українських військовослужбовців.

Керівник ОП фактично запропонував замислитися над тим, як забезпечити реальне і безпечне волевиявлення військових, які перебувають безпосередньо на передовій.

Боєць, який виконує бойове завдання, не може просто залишити позицію, приїхати на виборчу дільницю і провести там кілька хвилин. На передовій навіть коротке переміщення може бути пов’язане з ризиком для життя.

Буданов поставив питання прямо: як може проголосувати військовий, якому постійно загрожують безпілотники?

Це не абстрактна проблема. Українські військові перебувають у різних умовах — від відносно безпечних тилових районів до позицій, де атаки можуть відбуватися практично безперервно.

Відповідно, будь-яка система голосування повинна забезпечити не просто формальне право військового проголосувати, а реальну можливість зробити це без загрози життю та без порушення його службових обов’язків.

І тут виникає складне питання: чи можливо створити систему, яка одночасно буде безпечною, доступною, таємною і такою, що гарантує чесний підрахунок голосів?

Прифронтові міста — ще один виклик

Не менш складною є ситуація для цивільного населення.

Буданов звернув увагу на те, як можна організувати виборчий процес у містах, які регулярно зазнають російських ударів.

Показовим прикладом він назвав Харків, де повітряні тривоги можуть лунати по кілька разів на день.

Виборча дільниця — це місце, де одночасно мають перебувати виборці, члени виборчих комісій, спостерігачі та інші учасники процесу. У разі повітряної тривоги всі вони повинні мати можливість перейти до укриття.

А якщо атака триває довго? Якщо виборча дільниця не може працювати протягом значної частини дня? Якщо через пошкодження інфраструктури зникає електроенергія або зв’язок?

У мирній країні подібні проблеми можна було б вирішувати технічними заходами. В умовах повномасштабної війни вони здатні безпосередньо впливати на результати голосування.

Найскладніше питання — території, які контролює Росія

Ще більша проблема стосується українців, які залишаються на тимчасово захоплених територіях.

За словами Буданова, йдеться про сотні тисяч людей.

Україна не може гарантувати повноцінну роботу виборчих дільниць там, де українська влада фізично не контролює територію. Неможливо забезпечити незалежність членів комісій, захист виборців, таємницю голосування та безпеку самого виборчого процесу.

А якщо частина громадян не зможе проголосувати через обставини війни, одразу виникне питання щодо повноти представництва.

Саме тому вибори під час війни — це не просто питання політичної волі. Це питання того, чи можливо забезпечити рівні умови для мільйонів українців незалежно від того, де вони перебувають.

Чи врятує ситуацію електронне голосування?

Одним із можливих варіантів прихильники проведення виборів під час війни можуть називати електронне голосування.

Технології справді здатні значно спростити доступ до виборчого процесу. Теоретично людина могла б проголосувати зі смартфона, не залишаючи свого місця проживання або перебування.

Однак Буданов звернув увагу на принципову проблему: вибори — це не лише технологія.

Навіть найсучасніша цифрова система не усуває питання довіри.

Громадяни повинні бути впевнені, що їхній голос не можна підмінити, результати не можна змінити, а сама система не перебуває під впливом сторонніх сил.

Для України ця проблема особливо гостра через постійні спроби Росії впливати на інформаційний простір, поширювати дезінформацію та використовувати внутрішні суперечності українського суспільства.

Буданов фактично наголосив: можна створити дуже технологічну систему голосування, але якщо значна частина суспільства сумніватиметься у її чесності, сама демократична процедура опиниться під ударом.

Федоров запропонував знайти механізм для виборів

18 серпня Михайло Федоров у своєму відеозверненні закликав шукати безпечні та законні механізми проведення виборів навіть в умовах війни.

Його заява викликала значний резонанс.

Прихильники такої позиції можуть наголошувати, що демократія не повинна зникати через війну, а громадяни мають зберігати можливість впливати на політичний курс держави.

Противники відповідають, що проведення виборів під час активних бойових дій може створити більше проблем, ніж вирішити.

Офіс президента, зокрема, попереджає про ризик внутрішньої дестабілізації та можливого втручання Росії.

І тут виникає одна з найнебезпечніших дилем для України.

З одного боку — необхідність зберігати демократичні процедури. З іншого — необхідність не допустити, щоб виборчий процес перетворився на додатковий фронт війни.

Чи справді питання виборів може розколоти Україну?

Виборча кампанія навіть у мирній країні майже завжди супроводжується гострими суперечками. Під час війни ці суперечності можуть стати значно небезпечнішими.

Політична боротьба здатна загострити конфлікти між різними групами суспільства, посилити взаємні звинувачення та створити сприятливе середовище для російських інформаційних операцій.

Окремо постає питання довіри до результатів.

Якщо одна політична сила визнає вибори чесними, а інша заявить про масштабні порушення, суспільство може отримати не політичну розрядку, а ще глибший конфлікт.

Саме тому слова Буданова про гарантії визнання результатів мають особливу вагу.

В умовах війни недостатньо просто провести голосування. Потрібно забезпечити умови, за яких його результати будуть сприйняті як легітимні українським суспільством, військовими, міжнародними партнерами та всіма ключовими політичними силами.

Політична дискусія лише набирає обертів

Заява Федорова і відповідь Буданова показують, що питання майбутніх виборів поступово перетворюється на одну з найбільш чутливих тем української політики.

При цьому зараз важливо розділяти політичні заяви та реальну готовність держави проводити вибори.

Поки тривають бойові дії, питання залишається не лише політичним, а й безпековим, правовим та організаційним.

Україні рано чи пізно доведеться повернутися до повноцінного виборчого процесу. Але головний виклик полягає в тому, щоб момент його проведення не став додатковою загрозою для держави.

Саме тому дискусія, яку започаткував Федоров, а Буданов фактично продовжив своїми критичними запитаннями, може бути значно ширшою за персональне протистояння окремих політиків.

Йдеться про фундаментальне питання: як зберегти демократію під час війни так, щоб вона не стала слабким місцем, через яке ворог зможе завдати удару по самій державі?

Відповідь на це питання потребуватиме не гучних політичних заяв, а чітких законних правил, технологічних гарантій, безпеки військових і цивільних та максимальної суспільної довіри. Саме від цього залежатиме, чи стануть майбутні вибори символом стабільності України — чи, навпаки, перетворяться на ще одне поле гострого протистояння.


Ця новина була опублікована у розділі: Влада, Політика, Думка, із заголовком: "Буданов різко відреагував на ідею виборів під час війни: «У мене є питання»".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 24 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.