Портове місто Барі на південному узбережжі Італії за останні роки зазнало справжньої трансформації: з місця для транзиту воно стало привабливим напрямком для туристів із усього світу. Відкриття сезонного прямого рейсу з Нью-Йорка у червні 2025 року, ініційоване авіакомпанією Neos, стало символічною віхою розвитку регіону Апулія та столичного міста з населенням близько 330 тисяч людей.
Колись недобросовісний старий центр — Барі Веккія — мав репутацію небезпечного кварталу, де діяли місцеві мафіозні угруповання, а навіть мешканці уникали прогулянок в темну пору. Сьогодні ті самі вузькі вулички, оточені середньовічними храмами та аркадними дворами, приймають екскурсії, фотосесії й гастрономічні тури, а біля базиліки святого Миколая вишиковуються черги охочих скуштувати традиційну фокаччу.
Влада міста свідомо інвестувала в безпеку та інфраструктуру: підвищено рівень поліцейського патрулювання, встановлено камери відеоспостереження, відремонтовано фасади, освітлено пам’ятки архітектури. Паралельно з цим оновлено набережну довжиною понад 14 кілометрів, додано велодоріжки та кілька оглядових майданчиків із видами на Адріатику.
Місцеві підприємці швидко відреагували: фермерські готелі у вапнякових масивах отримали замовлення на оселі з оглядовими вікнами, а фермери пропонують вино та оливкову олію з дегустаціями. Ресторани у відновлених палаццо пропонують апульські страви з іноземними гастрономічними нотами, а сувенірні магазини складають асортимент із місцевої кераміки та виробів із пробки.
Веслярі вздовж узбережжя Адріатичного моря в Барі. Джанні Чіпріано
Проте стрімке зростання туристичного потоку призвело до зростання орендної плати в центрі: власники квартир активно переводять житло у формат короткострокової оренди, змушуючи частину мешканців на фіксованому доході виїжджати на околиці. Студенти міських університетів змушені винаймати кімнати далі від лекцій, а їхні ровесники-економісти вже лякають наслідками «автентичного витіснення» місцевої молоді.
Нерідко звучать застереження: чи не стане Барі «італійським Діснейлендом», у якому люди живуть лише заради вигоди туристів? Професорка економіки та туризму Марія Грація Чіто наголошує, що для стійкого розвитку необхідно вдосконалити громадський транспорт і зберегти доступність міста для місцевих: нині дорога від спальних районів до центру на автобусі займає до трьох годин.
Міський голова Віто Леккезе та керівник аеропорту Антоніо Марія Вазіле визнають, що «проблемою номер один» залишається логістика: бракує автобусних ліній, а потяг курсуватиме лише раз на годину. Водночас вони впевнені, що прямі рейси з США не лише залучать нових відвідувачів, а й спонукатимуть до створення робочих місць у сфері обслуговування, логістики й креативних індустрій.
Середнє завантаження рейсу з Нью-Йорка становить близько 80% місць, що свідчить про суттєвий інтерес італійської діаспори до рідного регіону. Відомі шеф-кухарі організовують кулінарні майстер-класи, історики проводять тематичні тури середньовічними фортецями, а письменники, як Джанрико Карофільййо, включають Барі у свої романи, звертаючись до теми боротьби з мафією та відродження міського духу.
При цьому міська громада прагне зберегти самобутність: проводяться фестивалі народної музики, ярмарки вуличної їжі, виставки сучасного мистецтва в колишніх промислових цехах. Саме так відбувається балансування між туристичною привабливістю та потребами тих, хто живе у місті цілий рік.
Літак пролітає над Барі. Джанні Чіпріано
Аналітики попереджають про сезонність: навантаження на туристичну індустрію спадає взимку, коли сувеніри продаються тільки одиницями, а деякі крамниці закриваються. Через це багато підприємців інвестують у культурні події в «низький сезон» — кінофестивалі, музичні резиденції, кулінарні фестивалі, щоб згладити коливання попиту.
Найближчі роки стануть вирішальними для долі Барі: чи вдасться розвинути транспортну мережу, зберегти доступне житло та стимулювати молодь залишатися в місті? Чи Байде гастрокультура, стародавнє мистецтво теракоти та запах соснових лісів вздовж узбережжя відновлюватимуть місцевий дух, не перетворюючись на атракціон?
Відповідь на ці питання залежить насамперед від спроможності міської влади та громади об’єднати зусилля. Якщо інвестувати в інфраструктуру, розвивати освітні програми й підтримувати стартапи, гості побачать у Барі не лише мальовничу картинку, а й живе місто з можливостями для життя й роботи.
Таким чином, прямі рейси з США стали поштовхом до нової ери Барі: місто отримало шанс заявити про себе на туристичній карті світу, але водночас опинилося перед викликом зберегти власну ідентичність та забезпечити добробут мешканцям у довгостроковій перспективі.
