Колишній міністр оборони України Михайло Федоров отримав нову міжнародну роль після відставки з українського уряду. Він погодився на пропозицію міністра оборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником із питань оборонних інновацій.
Про це Федоров повідомив після зустрічі з італійським міністром, яка відбулася в рамках його міжнародної поїздки, присвяченої розвитку нових проєктів у сфері цифровізації та оборонних технологій.
"Разом із командою розпочали міжнародну поїздку, присвячену розвитку наших нових проєктів у сфері цифровізації та defense tech. Перша зустріч – з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто. Подякував Гвідо за особисту підтримку та пропозицію стати його радником щодо оборонних інновацій. Вдячний за довіру та стратегічне партнерство", – розповів Федоров.
Нова роль може стати важливим продовженням його роботи у сфері технологій та оборони вже на міжнародному рівні. При цьому сам Федоров наголошує, що його основний фокус залишається пов'язаним з Україною.
Чим Федоров займатиметься в Італії
За словами колишнього міністра оборони, як радник Гвідо Крозетто він допомагатиме Італії розвивати технології сучасної війни, удосконалювати оборонну сферу та адаптуватися до нових викликів безпеки.
Йдеться передусім про напрямки, які за останні роки стали критично важливими для сучасних армій. Війна продемонструвала, наскільки швидко змінюються технології на полі бою та наскільки важливо державам вміти оперативно створювати, випробовувати й масштабувати нові рішення.
Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний практичний досвід використання безпілотників, автономних систем, цифрових платформ, засобів розвідки та інших технологій.
Саме цей досвід, за словами Федорова, може бути корисним для європейських партнерів.
"Україна та наша команда мають унікальний досвід технологічної війни, яким ми готові ділитися з партнерами", – заявив він.
Йдеться не лише про передачу окремих технологій. Значно важливішим може стати обмін досвідом щодо того, як швидко перетворювати технологічні розробки на реальні військові рішення.
Дрони та автономні системи – у центрі уваги
Під час зустрічі Федорова та Крозетто сторони обговорили кілька ключових напрямків.
Серед них – безпілотні літальні апарати, автономні системи, протиповітряна оборона та розвиток екосистеми defense tech.
Ці сфери сьогодні перебувають серед головних пріоритетів для багатьох європейських країн. Війна в Україні показала, що перевага на полі бою дедалі більше залежить не лише від кількості традиційного озброєння, а й від здатності швидко впроваджувати нові технології.
Особливе місце посідають дрони. Вони стали одним із наймасовіших інструментів сучасної війни, змінивши підходи до розвідки, ураження цілей, коригування вогню та спостереження.
Однак не менш важливим є розвиток автономних систем. У майбутньому вони можуть відігравати дедалі більшу роль у виконанні завдань, які сьогодні потребують безпосередньої участі людини.
Для європейських держав це означає необхідність не просто закуповувати готові рішення, а створювати власну технологічну базу.
Український досвід може змінити підхід Європи до оборони
Федоров переконаний, що досвід України може стати основою для нової європейської моделі оборони.
"Майбутнє оборони – за країнами, які здатні швидко тестувати й масштабувати нові рішення, поєднуючи технології із сильним виробництвом. Досвід України може стати основою нової моделі оборони для Європи", – зазначив він.
Ця теза має особливе значення на тлі дискусій про необхідність посилення обороноздатності європейських країн.
Традиційна модель оборонної промисловості часто передбачає багаторічні цикли розробки, випробувань та закупівель. Однак сучасна війна продемонструвала, що технології можуть змінюватися набагато швидше.
Те, що сьогодні вважається передовою розробкою, через кілька місяців може потребувати модернізації або повністю змінитися під впливом нових засобів протидії.
Тому державам необхідно навчитися працювати в іншому темпі.
Український досвід у цьому питанні особливо цінний, оскільки значна частина технологічних рішень створюється безпосередньо під потреби фронту. Розробники отримують швидкий зворотний зв'язок, військові можуть тестувати нові системи в реальних умовах, а виробники – оперативно змінювати конструкцію та характеристики продукції.
Саме таке поєднання армії, технологічних компаній та виробництва може стати одним із головних напрямків майбутньої оборонної моделі Європи.
Федоров не залишає українські проєкти
Попри нову міжнародну роль, Федоров наголосив, що не змінює свого головного фокусу.
"Водночас мій головний фокус незмінний – продовжую працювати в Україні над проєктами, які посилюють нашу оборону та допомагають залучати міжнародні ресурси", – сказав він.
Це означає, що нова посада не передбачає повного переходу його діяльності до Італії.
Навпаки, Федоров планує використовувати міжнародні контакти для розвитку українських оборонних проєктів і залучення додаткових ресурсів.
У цьому контексті його роль радника італійського міністра може мати подвійний ефект. З одного боку, Італія отримує доступ до української експертизи у сфері сучасних оборонних технологій. З іншого – Україна отримує ще один канал для поглиблення співпраці з європейськими партнерами.
Особливо важливо це для розвитку спільних технологічних проєктів, виробництва та обміну досвідом.
Пропозиція Крозетто пролунала ще влітку
Відомо, що пропозиція Федорову стати радником італійського міністра оборони була зроблена ще раніше.
У липні 2026 року Гвідо Крозетто розповідав, що пропонував колишньому українському міністру оборони відповідну посаду після його звільнення з уряду.
Тоді ця пропозиція привернула увагу, оскільки Федоров залишався одним із найбільш помітних українських чиновників, пов'язаних із цифровізацією та технологічним сектором.
Тепер стало відомо, що він погодився на пропозицію.
Це також може свідчити про те, наскільки високо в Італії оцінюють український досвід у сфері оборонних інновацій.
Зеленський також пропонував Федорову посаду
Цікаво, що після звільнення з посади міністра оборони Федоров отримував пропозицію залишитися в українській владній системі.
За його словами, під час розмови з президентом Володимиром Зеленським 15 липня йому запропонували посаду радника. Однак від цієї пропозиції він відмовився.
Натомість міжнародна пропозиція виявилася для нього прийнятною.
Це може свідчити про те, що Федоров розглядає свою подальшу роботу не лише як продовження кар'єри в українській державній системі, а й як можливість використовувати український досвід для формування міжнародних оборонних партнерств.
Чому ця співпраця важлива для Італії
Для Італії залучення українського фахівця з досвідом роботи у сфері цифровізації та оборонних технологій може бути способом швидше адаптувати власну оборонну систему до нових реалій.
Європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що сучасна безпека потребує не лише традиційної військової техніки. Значення мають програмне забезпечення, штучний інтелект, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби, автономні платформи, супутникові технології та швидкий аналіз даних.
Україна має практичний досвід використання багатьох із цих напрямків у бойових умовах.
Саме тому українська експертиза може бути цікавою не тільки з погляду військової співпраці, а й для реформування самої системи оборонних закупівель, виробництва та технологічного розвитку.
Новий етап міжнародної роботи
Федоров повідомив, що його міжнародна поїздка продовжується. Попереду – зустрічі з іншими партнерами, присвячені цифровізації, оборонним технологіям та розвитку нових проєктів.
Тобто домовленість з італійським міністром є лише одним елементом ширшої міжнародної роботи.
Для України це може мати важливе практичне значення. У сучасній війні технологічна перевага формується не лише всередині країни. Вона значною мірою залежить від міжнародної кооперації, доступу до компонентів, інвестицій, виробничих можливостей та обміну знаннями.
Саме тому міжнародні контакти у сфері defense tech можуть стати одним із ключових інструментів зміцнення української оборони.
Нова роль Федорова також демонструє цікаву тенденцію: український досвід поступово стає предметом зацікавленості не лише як приклад героїчного спротиву, а як джерело конкретних технологічних і управлінських рішень.
Італія фактично хоче отримати доступ до знань людини, яка працювала на перетині державного управління, цифрових технологій та оборони.
Для самого Федорова це можливість продовжити роботу у сфері, яка залишається стратегічною для України, але вже на ширшому міжнародному рівні.
Таким чином, його нова роль не виглядає простим переходом з однієї посади на іншу. Йдеться про спробу перетворити український досвід технологічної війни на міжнародний ресурс – і водночас використати міжнародне партнерство для посилення самої України.
Попереду у Федорова нові зустрічі та проєкти, а його співпраця з міністром оборони Італії може стати одним із важливих напрямків розвитку українсько-італійського оборонного партнерства.
