Європейський Союз готується детальніше пояснити державам-членам, як саме вони повинні застосовувати оновлені правила тимчасового захисту для громадян України. Причиною стали, зокрема, випадки, коли в українок, які прибувають до ЄС, просили підтвердити інформацію про військовий статус або надати дані з українського застосунку «Резерв+».
Про це заявив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт під час брифінгу в Брюсселі. За його словами, найближчими тижнями Єврокомісія планує оприлюднити додаткові операційні інструкції, які мають допомогти національним органам країн ЄС однаково трактувати нові правила.
Ситуація виникла після того, як у Євросоюзі набуло чинності рішення про продовження механізму тимчасового захисту для українців. Його дію продовжено до березня 2028 року. Водночас практичне застосування нових положень наразі значною мірою залишається в руках національних органів держав-членів.
Саме ця обставина і стала причиною запитань та неоднозначних ситуацій для українців, які оформлюють або продовжують тимчасовий захист.
Чому українок почали запитувати про військовий статус
Одне з найбільш резонансних питань стосується українок. Українські дипломати повідомляли про випадки, коли під час оформлення документів у деяких країнах ЄС жінок просили надати відомості з «Резерв+» або іншим способом підтвердити, що вони мають право на виїзд з України.
Для багатьох українок така вимога стала несподіваною, адже в суспільстві виникло логічне питання: чому статус військовозобов'язаної особи в Україні взагалі може впливати на отримання захисту в Європі?
У Єврокомісії наголошують, що нові правила не встановлюють окремих вимог для чоловіків і жінок. За словами Ламмерта, у відповідних положеннях йдеться про військову або колишню військову службу, а не про стать заявника.
Тобто формально механізм не передбачає принципу, за яким саме чоловіків необхідно перевіряти, а жінок — ні. Якщо національний орган проводить відповідну перевірку, вона має здійснюватися відповідно до встановлених правил, незалежно від статі людини.
Водночас це не означає, що кожна українка, яка звертається за тимчасовим захистом у ЄС, автоматично повинна показувати «Резерв+».
Країни ЄС самі проводять перевірки
Ключовий момент у поясненні Єврокомісії полягає в тому, що індивідуальне оцінювання заявників здійснюють компетентні органи конкретної держави-члена.
Єврокомісія встановлює загальні правила, але саме національні структури на практиці перевіряють документи та обставини кожної людини. Через відсутність детальних централізованих роз'яснень на старті дії нових правил різні держави могли застосовувати їх дещо по-різному.
Саме тому Брюссель зараз намагається прибрати простір для різних трактувань. Єврокомісія вже передала країнам-членам документи з рекомендаціями щодо застосування механізму, а найближчими тижнями має з'явитися ще й оновлена практична інструкція.
Очікується, що це дозволить чиновникам на місцях чіткіше розуміти, які документи вони мають право вимагати від українців і в яких випадках необхідне додаткове підтвердження.
Що кажуть в українському МЗС
У Міністерстві закордонних справ України раніше підтверджували, що отримували інформацію про окремі випадки запитів щодо даних із «Резерв+» у громадянок України.
Водночас у МЗС наголошували: такі випадки не мають масового характеру. За наявною інформацією, найчастіше питання виникали в ситуаціях, коли заявники не могли належним чином підтвердити законність свого виїзду з України.
Українська сторона також зазначала, що за наявності документів, які підтверджують законність виїзду, потреби в наданні інформації з «Резерв+» виникати не повинно.
Таким чином, нинішня ситуація більше схожа не на запровадження окремої «військової перевірки» для українок у всьому Євросоюзі, а на перехідний період, коли нові правила ще адаптуються на практиці.
Для мільйонів українців, які перебувають у ЄС через війну, це питання має принципове значення. Тимчасовий захист є механізмом безпеки, а не додатковим бар'єром, тому будь-які незрозумілі вимоги закономірно викликають тривогу.
Тепер остаточне слово за новими інструкціями Єврокомісії. Якщо Брюсселю вдасться чітко визначити межі перевірок, це може зменшити кількість ситуацій, коли українці стикаються з несподіваними вимогами під час оформлення свого статусу в Європі.
