У Європейському Союзі поки не готові робити крок до створення окремої дипломатичної місії для переговорів із Кремлем щодо завершення війни в Україні. Попри активні дискусії всередині європейського політикуму, у Брюсселі вирішили взяти паузу та спершу визначитися зі спільною стратегією ЄС щодо можливих контактів із Москвою.
Як повідомляє агентство dpa, це питання стало однією з ключових тем під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу на Кіпрі.
За словами європейських дипломатів, глава європейської дипломатії Кая Каллас, а також низка впливових держав-членів ЄС, серед яких Німеччина, наразі не бачать сенсу у призначенні спеціального переговірника.
У Брюсселі вважають, що будь-які переговорні ініціативи без чіткої спільної позиції можуть не лише не принести результату, а й послабити тиск на Росію. Саме тому країни ЄС спочатку хочуть зрозуміти, якою має бути роль Європейського Союзу у потенційному дипломатичному процесі та як саме блок може підтримати можливі міжнародні зусилля щодо завершення війни.
Фактично у Європі дедалі більше побоюються, що поспішні політичні рішення можуть бути використані Кремлем для затягування часу або послаблення санкційного тиску.
Особливо жорстку позицію займають держави, які від початку повномасштабної війни є найактивнішими союзниками України. Саме вони виступають проти ідеї швидкого призначення єдиного переговірника від ЄС.
У цих країнах переконані: російський лідер Володимир Путін наразі не демонструє реальної готовності до припинення бойових дій, а будь-які символічні переговорні кроки можуть створити хибне враження про нібито готовність Кремля до компромісу.
Паралельно з дискусіями про дипломатію Європейський Союз продовжує посилювати економічний тиск на Росію. У Брюсселі вже працюють над новим, 21-м пакетом санкцій.
Очікується, що нові обмеження можуть серйозно зачепити фінансовий сектор РФ, а також компанії, пов’язані з російською оборонною промисловістю. У ЄС дедалі чіткіше дають зрозуміти: поки війна триває, санкційний тиск лише зростатиме.
Європейські політики наголошують, що зараз головне завдання — не допустити послаблення єдності всередині ЄС та зберегти спільний фронт підтримки України.
Водночас сама тема можливого переговірника вже викликала серйозні суперечки всередині Європейського Союзу. Раніше видання Politico повідомляло, що країни ЄС фактично розділилися на два табори.
Одні вважають призначення спеціального представника небезпечним кроком, який може зіграти на користь Кремлю. Інші переконані, що Європі необхідно бути готовою до потенційного дипломатичного процесу, особливо на тлі поступового зниження активності США у ролі посередника.
У політичних колах ЄС уже навіть почали обговорювати можливих кандидатів на роль такого переговірника. Серед прізвищ, які звучали останнім часом, — президент Європейської ради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александр Стубб, колишній глава Європейського центрального банку Маріо Драгі, експрезидент Фінляндії Саулі Нііністьо та колишній очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Також у ЗМІ згадувалося ім’я експрезидентки Німеччини Ангели Меркель. Однак вона вже дала зрозуміти, що не вважає себе відповідною кандидатурою для такої ролі.
Окремий резонанс викликала пропозиція самого Володимира Путіна, який публічно назвав можливим переговірником колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.
Утім, ця ідея викликала різку реакцію як у Берліні, так і в Брюсселі. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що лише самі європейці мають право вирішувати, хто представлятиме їхні інтереси у можливих переговорах.
Своєю чергою Кая Каллас прямо назвала Шредера “відомим лобістом російських компаній”, фактично виключивши будь-яку можливість його участі у дипломатичному процесі від імені ЄС.
На цьому тлі рішення Брюсселя поки не поспішати з призначенням переговірника виглядає спробою уникнути внутрішнього розколу та зберегти жорстку спільну позицію щодо Росії.
Для України така обережність ЄС може означати одне: у Європі поки не вірять у готовність Кремля до реальних компромісів і роблять ставку не на символічні переговори, а на подальший політичний та економічний тиск.
Саме тому найближчими місяцями головною лінією Європейського Союзу, ймовірно, залишатиметься підтримка України, санкції проти Росії та спроба зберегти єдність Заходу в умовах затяжної війни.
