Європейський Союз готується переглянути підхід до обмеження доступу дітей до соціальних мереж. Амбітний план президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, який мав посилити захист неповнолітніх в інтернеті, може виявитися значно м’якшим, ніж очікувалося спочатку.
Причин для цього одразу кілька. Серед них — відсутність єдиної позиції держав ЄС щодо мінімального віку для користування соцмережами, ризик юридичних конфліктів із європейським законодавством та нещодавнє рішення французького суду, яке поставило під сумнів законність жорстких національних заборон.
Про можливі зміни повідомляє Politico з посиланням на джерела, знайомі з перебігом підготовки ініціативи.
Очікується, що фон дер Ляєн представить своє бачення у щорічній промові про стан Європейського Союзу 16 вересня. Саме цей виступ може стати ключовим моментом для оголошення нових правил щодо захисту дітей у цифровому середовищі.
Спочатку план був значно жорсткішим
Однією з головних ідей Єврокомісії стало встановлення мінімального віку, з якого дитина зможе самостійно користуватися соціальними мережами.
За нинішнім варіантом пропозиції йдеться про дітей віком до 13 років. Однак це не обов’язково означатиме повну заборону.
Єврокомісія розглядає можливість передбачити винятки, зокрема дозволити користування платформами за згодою батьків.
На перший погляд така модель може здатися компромісною. З одного боку, вона встановлює загальний європейський стандарт і створює додатковий захист для наймолодших користувачів. З іншого — залишає батькам можливість самостійно ухвалювати рішення щодо своїх дітей.
Однак саме ця система породжує складні юридичні питання.
Європейські правила щодо захисту дітей мають одночасно враховувати право неповнолітніх на безпеку, приватність та доступ до цифрового середовища. Будь-яка надто жорстка заборона може стати предметом судового оскарження.
І саме це вже продемонструвала Франція.
Французький суд створив проблему для всієї Європи
На початку серпня французький суд заблокував запропоновану президентом Франції Еммануелем Макроном заборону користування соціальними мережами для дітей віком до 15 років.
Рішення стало серйозним сигналом для європейських чиновників.
Французька влада намагалася встановити жорсткі обмеження, але суд дійшов висновку, що така заборона суперечить законодавству Європейського Союзу.
Це означає, що навіть якщо окрема держава вважає вікову заборону необхідною для захисту дітей, вона не може просто запровадити її без урахування загальноєвропейських правових норм.
Для Єврокомісії така ситуація стала додатковою причиною переглянути власний підхід.
Якщо Брюссель запропонує надто жорстке правило, воно також може зіткнутися з юридичними претензіями. А якщо зробить його надто м’яким, виникне інша проблема — чи справді воно забезпечить дітям той рівень захисту, який обіцяє Європейська комісія?
Саме між цими двома крайнощами зараз і намагаються знайти баланс.
Європа не може домовитися навіть про цифру
Ще одна проблема полягає в тому, що країни ЄС по-різному бачать саму межу, після якої дитині варто дозволяти користуватися соцмережами.
І тут розбіжності дуже суттєві.
Франція виступає за мінімальний вік у 15 років. Німеччина підтримує варіант із 13 роками. Австрія пропонує встановити межу на рівні 14 років.
Іспанія пішла ще далі — там підтримують обмеження для користувачів молодших за 16 років.
Таким чином, між позиціями окремих країн існує різниця у кілька років. Для дорослого це може здаватися незначним проміжком, але для цифрового життя дитини різниця між 13 та 16 роками величезна.
У 13 років дитина фактично перебуває на зовсім іншому етапі розвитку, ніж у 16. Відрізняються її здатність оцінювати ризики, рівень самостійності, сприйняття реклами, реакція на соціальний тиск і здатність протистояти маніпулятивному контенту.
Саме тому питання вікового порогу перетворилося на одну з найбільш дискусійних тем.
Естонія пропонує зовсім інший шлях
Не всі держави ЄС вважають, що вирішення проблеми полягає саме у встановленні жорсткої вікової заборони.
Естонія, зокрема, виступає за те, щоб головна увага приділялася не самому факту користування соцмережами, а обмеженню їхнього шкідливого впливу на дітей.
Це принципово інша філософія.
Замість того щоб просто сказати дитині: «Тобі не можна користуватися платформою», регулятор може вимагати від технологічних компаній змінити сам механізм роботи соціальних мереж.
І саме цей напрям дедалі частіше опиняється в центрі уваги європейських чиновників.
Проблема може бути не у віці, а в самих соцмережах
Єврокомісія планує окрему кампанію, спрямовану на зміну дизайну соціальних платформ.
Причина проста: сучасні соціальні мережі значною мірою побудовані таким чином, щоб утримувати увагу користувача якомога довше.
Автоматичне відтворення відео, нескінченна стрічка, рекомендаційні алгоритми, повідомлення, лайки, реакції та персоналізований контент формують середовище, з якого складно вийти.
Для дорослого користувача це вже може бути проблемою. Для дитини, яка ще не сформувала повністю механізми самоконтролю, ризики можуть бути значно вищими.
Дитина може заходити на платформу лише на кілька хвилин, але в результаті провести там годину або навіть кілька годин.
Саме цей механізм хоче змінити Єврокомісія.
Йдеться не лише про заборону доступу. Брюссель розглядає можливість впливати на самі цифрові продукти, змушуючи технологічні компанії прибирати або послаблювати функції, які сприяють формуванню залежності від постійного споживання контенту.
Чому технологічні компанії не поспішають змінювати платформи
Однак тут ЄС стикається з ще однією серйозною проблемою.
Для соціальних мереж увага користувача — це один із головних ресурсів.
Чим довше людина перебуває на платформі, тим більше контенту вона переглядає, реклами бачить і взаємодій здійснює. Саме тому механізми утримання уваги стали невід’ємною частиною бізнес-моделей багатьох цифрових сервісів.
Змусити компанії добровільно відмовитися від інструментів, які допомагають утримувати аудиторію, надзвичайно складно.
ЄС уже намагався переконати технологічні компанії суттєво змінити такі механізми, але значного прогресу поки не досягнуто.
Тому тепер Брюсселю доводиться вирішувати, чи достатньо рекомендацій і добровільних домовленостей, чи потрібні жорсткіші регуляторні вимоги.
Що може змінитися для батьків
Якщо Єврокомісія зупиниться на компромісному варіанті, батьки можуть отримати значно більшу роль у визначенні того, коли саме їхня дитина отримує доступ до соцмереж.
Найімовірніше, мова йтиме про поєднання вікового обмеження та батьківської згоди.
Така модель дозволяє уникнути абсолютної заборони для всіх дітей до певного віку, але водночас створює додатковий рівень контролю.
Проте тут виникає інше питання: як саме платформи перевірятимуть вік користувача і факт згоди батьків?
Це одна з найскладніших частин майбутньої системи.
Якщо вимагати завантажувати документи або використовувати надто детальні персональні дані, виникають ризики для приватності. Якщо ж система перевірки буде занадто простою, дитина зможе легко її обійти.
Тобто навіть добре задумане обмеження може виявитися складним у практичній реалізації.
У ЄС хочуть єдине правило, але залишать країнам свободу
Один із можливих компромісів полягає у встановленні загального мінімального віку на рівні всього Європейського Союзу.
Таке правило матиме пріоритет над національним законодавством.
Водночас країнам можуть дозволити встановлювати вищу вікову межу.
Це могло б частково вирішити проблему різних підходів.
Наприклад, ЄС встановлює мінімальний стандарт у 13 років, але окрема держава може вирішити, що на її території дітям дозволено самостійно користуватися соціальними мережами лише з 15 або 16 років.
Такий механізм дає Брюсселю можливість створити єдину базову норму, не змушуючи всі країни повністю відмовлятися від власних більш суворих правил.
Однак і тут залишається юридична та політична проблема: наскільки далеко країни зможуть заходити у встановленні додаткових обмежень.
У липні експерти вже запропонували обмеження
Дискусія навколо майбутніх правил почалася не сьогодні.
13 липня Європейська комісія представила звіт експертів щодо безпеки дітей в інтернеті. У ньому містилася рекомендація, щоб неповнолітні віком до 13 років мали лише обмежений у часі доступ до соціальних мереж та користувалися ними під наглядом батьків.
Це важлива відмінність від концепції повної заборони.
Експерти фактично пропонували не просто перекрити доступ, а створити контрольоване цифрове середовище, в якому молодші діти могли б користуватися окремими можливостями платформ, але не проводити там необмежену кількість часу.
Тепер ці рекомендації можуть стати основою для законодавчої пропозиції Єврокомісії.
Фон дер Ляєн опинилася перед складним вибором
Для Урсули фон дер Ляєн це питання має не лише технічне, а й політичне значення.
Захист дітей в інтернеті став одним із її особистих пріоритетів. Водночас занадто радикальна ініціатива може зіткнутися з опором держав-членів, технологічних компаній, правозахисників і, зрештою, судів.
Тому Брюсселю необхідно знайти дуже тонкий баланс.
З одного боку, є очевидна потреба захищати дітей від потенційно шкідливого контенту, надмірного використання платформ, маніпулятивних алгоритмів та цифрової залежності.
З іншого — є фундаментальні права, приватність і свобода користування цифровими технологіями.
І над усім цим висить ще одне питання: чи здатна заборона сама по собі вирішити проблему?
Якщо дитині заборонять одну платформу, вона може перейти на іншу. Якщо закриють доступ до соціальних мереж, можуть залишитися відеоплатформи, месенджери, онлайн-ігри та інші цифрові сервіси.
Тому боротьба лише з віком може виявитися недостатньою.
Європа поступово змінює сам підхід до цифрової безпеки
Найцікавішим результатом нинішньої дискусії може стати не конкретна цифра — 13, 14, 15 чи 16 років.
Набагато важливішою може виявитися зміна самої концепції.
Європа дедалі більше замислюється не лише над тим, хто має право заходити в соціальні мережі, а й над тим, якими повинні бути самі соціальні мережі.
Якщо платформи будуть змушені відмовлятися від частини механізмів, які штучно утримують увагу дітей, це може вплинути не тільки на неповнолітніх. Такі зміни потенційно торкнуться всіх користувачів.
Саме тому майбутня ініціатива Єврокомісії може стати значно ширшою, ніж просто заборона дітям користуватися соцмережами.
Фактично ЄС стоїть перед вибором між двома шляхами: встановити жорстку вікову межу або спробувати перебудувати цифрове середовище таким чином, щоб воно саме по собі стало безпечнішим.
Поки що остаточного рішення немає.
Але після французького судового рішення та на тлі розбіжностей між державами ЄС початковий план фон дер Ляєн, схоже, доведеться переглянути.
І вже найближчими тижнями може стати зрозуміло, чи отримає Європа єдине жорстке правило для дітей, чи Брюссель піде шляхом компромісу — з батьківською згодою, різними національними віковими межами та новими вимогами до самих технологічних платформ.
