Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що не бачить підстав для занепокоєння через можливий напад Росії на країни НАТО. Американський лідер фактично відкинув сценарій прямої атаки Москви проти Альянсу, водночас спростувавши повідомлення про те, що нещодавній візит директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви був пов'язаний із передачею Кремлю жорсткого попередження.
Заява Трампа прозвучала на тлі дедалі активніших дискусій у Європі про те, наскільки серйозною залишається загроза можливого випробування Росією готовності НАТО захищати своїх членів. Особливу увагу в цьому контексті привертає стаття 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає принцип колективної оборони.
Трамп, однак, демонструє значно спокійнішу оцінку ситуації.
Трамп заперечив існування попередження Москві
В інтерв'ю Axios американський президент відкинув інформацію про те, що поїздка Джона Реткліффа до Москви могла мати особливу мету — попередити російське керівництво про неприпустимість атаки на країни НАТО.
За словами Трампа, контакти між керівниками американської та російської розвідок самі по собі не є чимось надзвичайним.
«Реткліфф зустрічається зі своїм російським колегою раз на пів року або раз на рік. У них дуже хороші стосунки. Він не передавав жодних послань, і в цьому не було нічого незвичного», — заявив президент США.
Таким чином, Трамп фактично спростував припущення про те, що Вашингтон через розвідувальні канали намагався донести до Кремля особливо жорсткий сигнал щодо можливого нападу на союзників Сполучених Штатів.
Це важлива деталь, оскільки сам факт візиту Реткліффа до Москви привернув значну увагу. На тлі війни проти України будь-які прямі контакти між американськими та російськими високопосадовцями сприймаються як потенційно важливий дипломатичний або безпековий сигнал.
Однак Трамп наполягає на тому, що цього разу не йшлося про якусь надзвичайну місію.
«Мене це зовсім не турбує»
Ще більш резонансною стала оцінка Трампа щодо можливого нападу Росії на територію НАТО.
Під час подальшого спілкування з журналістами президент США заявив, що не поділяє побоювань щодо того, що Москва може атакувати держави Альянсу.
«Мене це зовсім не турбує... абсолютно. Жодних проблем», — сказав Трамп.
Він також заявив, що, на його думку, Росія не збирається нападати на територію НАТО.
Ця позиція контрастує із заявами низки європейських політиків та представників оборонного сектору, які протягом останнього часу попереджають про необхідність готуватися до різних сценаріїв.
При цьому йдеться далеко не завжди про масштабне вторгнення. Одним із головних ризиків називають можливість обмежених військових провокацій, які могли б перевірити готовність Альянсу реагувати на загрозу та продемонструвати, наскільки на практиці працює принцип колективної оборони.
Саме така перспектива викликає особливе занепокоєння у східноєвропейських країнах НАТО, які мають безпосередній досвід російської військової агресії та розташовані близько до російських кордонів.
Чому європейські союзники дивляться на ситуацію інакше
Заяви Трампа прозвучали у момент, коли в Європі тривають дискусії про майбутню архітектуру безпеки континенту.
Для європейських держав питання полягає не лише в тому, чи може Росія ухвалити рішення про масштабний напад на НАТО. Значно складнішим є питання потенційних дій нижче порогу повномасштабної війни.
Йдеться про можливі локальні провокації, кібератаки, диверсії, порушення повітряного простору, інциденти на морі або інші дії, які можуть створювати серйозну політичну кризу, але водночас ускладнювати питання про те, чи є вони достатньою підставою для колективної військової відповіді.
Саме тому в Європі уважно стежать не тільки за військовими можливостями Росії, а й за політичною готовністю Сполучених Штатів реагувати на можливу кризу.
Стаття 5 НАТО залишається одним із ключових елементів системи стримування. Її значення полягає не лише у формальному зобов'язанні країн Альянсу діяти спільно, а й у переконанні потенційного противника, що напад на одну державу не дозволить уникнути протистояння з усім блоком.
Будь-які сумніви щодо готовності союзників виконувати ці зобов'язання можуть створювати додаткові ризики.
На цьому тлі Москва погрожує Великій Британії та Франції
Додаткової гостроти ситуації надають останні заяви російського Міністерства закордонних справ.
27 серпня у Москві заявили, що Велика Британія та Франція нібито «грають з вогнем», допомагаючи Україні отримувати технології, які можуть використовуватися для ударів по цілях на значній відстані.
Представник російського зовнішньополітичного відомства також заявив про можливість ударів по британських військових об'єктах як на території України, так і за її межами.
Такі погрози пролунали після активізації військової та технологічної підтримки України з боку європейських держав.
Для Лондона і Парижа подібні заяви є ще одним свідченням того, що Москва намагається чинити політичний і психологічний тиск на держави, які підтримують Київ.
Водночас сама риторика щодо можливих ударів за межами України створює додатковий рівень напруженості. Адже у разі реалізації подібних погроз питання вже виходитиме за межі безпосереднього протистояння Росії та України й може торкнутися держав НАТО.
Що відомо про поїздку Реткліффа до Москви
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до російської столиці став однією з найбільш обговорюваних подій останніх днів.
Поїздка привернула увагу через сам факт прямого контакту високопоставленого американського представника з російською стороною. В умовах війни та складних відносин між Вашингтоном і Москвою такі зустрічі неминуче породжують припущення про можливі домовленості, попередження або закриті дипломатичні сигнали.
За даними The New York Times, під час візиту Реткліфф не озвучував російській стороні погроз щодо можливих наслідків у разі продовження війни проти України.
Тепер слова Трампа доповнюють цю картину. Президент США прямо заявив, що Реткліфф не передавав Москві жодних спеціальних послань.
Отже, публічно Вашингтон не підтверджує версію про те, що поїздка директора ЦРУ була частиною таємної кампанії зі стримування російського керівництва.
Що означають слова Трампа для Європи
Найважливіше питання після заяви американського президента полягає не стільки в його оцінці намірів Москви, скільки в тому, який сигнал отримують союзники США.
Для європейських країн принципово важливо розуміти, наскільки твердо Вашингтон готовий реагувати у випадку, якщо одна з держав НАТО зіткнеться з прямою військовою загрозою.
Трамп своїми словами демонструє впевненість у тому, що такого сценарію не станеться. З одного боку, це може бути спробою не підвищувати градус напруженості та не створювати додаткової паніки. З іншого — подібна впевненість може викликати запитання у тих союзників, які вважають необхідним заздалегідь готуватися навіть до малоймовірних сценаріїв.
Адже історія міжнародних конфліктів неодноразово показувала, що небезпечними можуть бути не лише очевидні масштабні плани. Іноді серйозна криза починається з локального інциденту, який сторони спочатку вважають контрольованим.
Саме тому європейські столиці продовжують приділяти значну увагу зміцненню обороноздатності, збільшенню військових бюджетів і розвитку власних можливостей стримування.
Москва продовжує підвищувати градус риторики
На тлі заяв Трампа ситуація залишається суперечливою. З одного боку, американський президент запевняє, що не очікує нападу Росії на НАТО. З іншого — представники російської влади продовжують робити жорсткі заяви щодо європейських держав і погрожувати наслідками за підтримку України.
Це створює складну картину, у якій публічна риторика Вашингтона, європейські побоювання та заяви Москви далеко не завжди збігаються.
Трамп демонструє впевненість, що Росія не піде на прямий конфлікт із НАТО. Європейські союзники водночас намагаються оцінити навіть найменш імовірні сценарії, оскільки ціна помилки у питаннях колективної безпеки може бути надзвичайно високою.
Поки що немає підтверджень того, що Москва готується до прямого нападу на країни Альянсу. Однак увага до цієї теми залишається високою через війну в Україні, російські погрози європейським державам та необхідність для НАТО зберігати переконливе стримування.
Заява Трампа стала ще одним сигналом про його бачення ситуації: президент США не вважає напад Росії на НАТО реальною проблемою, яка потребує особливого занепокоєння просто зараз.
Проте для європейських держав питання залишається значно ширшим. Йдеться не тільки про те, чи станеться повномасштабний напад, а й про те, чи зможе Альянс запобігати провокаціям, швидко реагувати на кризу та зберігати єдність у разі загострення.
Саме від цієї здатності значною мірою залежить, чи залишатиметься загроза лише предметом політичних дискусій, чи перетвориться на реальну кризу для всієї європейської системи безпеки.
