Володимир Путін, за оцінками американської розвідки, може вважати Сполучені Штати значно слабшими, ніж вони були до початку тривалої військової кампанії проти Ірану. У Москві, ймовірно, уважно стежать за витратами американського озброєння, навантаженням на військову промисловість та здатністю Вашингтона одночасно підтримувати кілька напрямів.
Для Кремля це може створювати небезпечну спокусу. Якщо російське керівництво справді переконане, що американські ресурси обмежені, воно може вирішити, що саме зараз настав момент для посилення тиску на США, Україну та європейських союзників Вашингтона.
Про такі оцінки пише The Washington Post із посиланням на двох американських розвідників, знайомих із ситуацією.
Показово, що відповідна інформація з'явилася напередодні таємного візиту директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви. Його поїздка стала одним із найбільш незвичних дипломатичних сигналів між Вашингтоном і Москвою за останній час.
Навіщо Реткліфф прилітав до Москви
Директор ЦРУ прибув до російської столиці у вівторок на військово-транспортному літаку C-17A після зупинки в Ризі. За даними відстеження повітряного судна, в Москві він перебував близько восьми з половиною годин.
Під час поїздки Реткліфф зустрівся з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним.
Сам Наришкін підтвердив факт переговорів, але назвав їх звичайними та заявив, що нічого надзвичайного під час зустрічі не відбувалося.
Однак сама поява керівника американської розвідки в Москві на тлі загострення міжнародної ситуації привернула величезну увагу.
У Кремлі заявили, що Реткліфф не зустрічався безпосередньо з Путіним. Білий дім і ЦРУ також не стали публічно розкривати подробиці переговорів.
За даними американських джерел, одним із ключових сигналів Вашингтона могла бути спроба переконати Москву не робити висновок про американську слабкість.
Іншими словами, послання могло звучати приблизно так: навіть якщо США витрачають значні ресурси на війну з Іраном, це не означає, що Вашингтон не має можливостей реагувати на нову ескалацію в Європі.
Москва могла зробити небезпечний висновок
Саме сприйняття російським керівництвом американських можливостей зараз є одним із найбільш важливих факторів.
За інформацією The Washington Post, Москва може оцінювати США як країну, яка поступово виснажується через одночасне ведення кількох масштабних операцій.
Для Кремля це принципово важливо.
Російська стратегія протягом останніх років значною мірою базується не лише на безпосередньому військовому протистоянні, а й на оцінці готовності Заходу продовжувати підтримку України.
Якщо Москва вирішить, що американське керівництво втомилося від міжнародних криз, воно може спробувати діяти агресивніше.
При цьому йдеться не обов'язково про масштабний військовий наступ проти НАТО.
Набагато реалістичнішими можуть бути обмежені провокації, кібератаки, диверсії, порушення повітряного простору, атаки на інфраструктуру або інші дії, які дозволяють перевірити реакцію Заходу, не переходячи одразу до повномасштабного конфлікту.
Саме така невизначеність може бути для Кремля особливо привабливою.
Чому війна з Іраном стала фактором для Росії
Тривала американська військова кампанія проти Ірану створює для Вашингтона серйозне навантаження.
США змушені витрачати боєприпаси, ракети, системи протиповітряної оборони, безпілотники та інші ресурси.
Американські запаси не є безмежними.
За інформацією, яку аналізує The Washington Post, найбільше занепокоєння викликає ситуація з окремими видами боєприпасів і системами ППО, зокрема комплексами Patriot.
Також скорочуються запаси складної наступальної зброї, включно з крилатими ракетами Tomahawk та іншими системами, які мають значення не лише для американських збройних сил, а й для союзників.
Це створює складну дилему.
З одного боку, США повинні продовжувати військову операцію проти Ірану.
З іншого — Вашингтону необхідно зберігати достатні ресурси для стримування Росії в Європі та Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Саме цю багатофронтовість Москва може сприймати як можливість.
Особливе занепокоєння викликають безпілотники
За даними видання, американські сили також втратили близько чверті безпілотників Reaper, які використовуються для розвідки та наведення ударів.
Один такий апарат може коштувати десятки мільйонів доларів.
Це не означає, що США залишилися без можливостей для ведення розвідки чи завдання ударів. Американська військова система має значні резерви, союзників і потужний оборонно-промисловий комплекс.
Але сам факт необхідності швидко поповнювати запаси демонструє іншу проблему: сучасна війна здатна споживати високотехнологічне озброєння значно швидше, ніж мирна економіка здатна його виробляти.
Саме тому Пентагон чинить тиск на американські оборонні компанії, закликаючи їх прискорити виробництво.
Водночас представники адміністрації Дональда Трампа публічно заперечують, що США зіткнулися з критичним дефіцитом боєприпасів.
Китай також уважно стежить за ситуацією
Американська військова присутність потрібна не лише для європейського напрямку.
США мають одночасно демонструвати союзникам в Азії, що можуть виконувати свої зобов'язання у сфері безпеки.
Саме тому скорочення американських запасів через війну з Іраном викликає занепокоєння у частини азійських союзників Вашингтона.
Якщо Росія вирішить, що США змушені розподіляти ресурси між Європою, Близьким Сходом та Азією, це може вплинути на загальне стратегічне стримування.
Москва може спробувати використати цей момент не обов'язково для прямого зіткнення зі США, а для створення додаткових криз.
Європа опинилася в особливо вразливому становищі
На цьому тлі дедалі більше уваги приділяється східному флангу НАТО.
Країни Балтії та інші держави регіону вже давно попереджають про небезпеку російських гібридних операцій.
Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні кампанії, провокації, використання безпілотників та порушення повітряного простору.
Проблема для Москви полягає в тому, що прямий напад на країну НАТО автоматично створює ризик масштабного конфлікту з усім Альянсом.
Тому значно привабливішою може виглядати тактика поступового підвищення ставок.
Наприклад, спочатку провокація, потім заперечення причетності, після цього — спостереження за реакцією європейських країн.
Якщо реакція буде слабкою або суперечливою, Кремль може вирішити, що наступний крок також залишиться без серйозних наслідків.
Саме тому для НАТО принципово важливо не дозволити створити враження, що союзники роз'єднані або не готові реагувати.
Реткліфф міг попереджати Кремль про наслідки
За даними американських джерел, під час переговорів Реткліфф міг донести до Москви важливий сигнал: подальше масштабне загострення війни проти України може дати результат, протилежний тому, на який розраховує Путін.
Якщо Кремль спробує різко підвищити ставки, це може не змусити Вашингтон відступити.
Навпаки, така ескалація здатна підштовхнути Трампа до тіснішої взаємодії з Володимиром Зеленським.
Це важливий момент.
Москва може розраховувати на втому американського суспільства від зовнішніх конфліктів, але надмірна ескалація здатна створити політичний ефект, якого Кремль прагне уникнути.
Трамп може не хотіти відкривати новий масштабний фронт протистояння з Росією, однак прямий виклик американським інтересам або союзникам потенційно змінює політичний розрахунок.
Трамп не вважає напад на НАТО неминучим
Сам американський президент цього тижня публічно заявив, що не очікує нападу Росії на країни НАТО.
Трамп фактично відкинув припущення про те, що Москва готується атакувати територію Альянсу.
Він також назвав візит Реткліффа до Москви звичайною робочою взаємодією між розвідувальними структурами.
Однак за лаштунками дипломатичні та розвідувальні контакти можуть мати значно складніший характер.
Публічні заяви політиків не завжди відображають усю інформацію, якою володіють спецслужби.
Саме тому поїздка керівника ЦРУ до Москви привернула стільки уваги.
Найнебезпечніше — помилка в оцінці противника
Головний ризик нинішньої ситуації полягає навіть не в тому, що Москва неодмінно вирішить розпочати нову війну.
Небезпечнішим може бути неправильний розрахунок.
Якщо російське керівництво вирішить, що США надто зайняті Іраном, щоб серйозно реагувати на дії Росії в Європі, Кремль може піти на ризиковані кроки.
Якщо ж Вашингтон, навпаки, сприйме будь-яку російську провокацію як початок масштабної кампанії, це може спровокувати різке підвищення напруженості.
Тому зараз особливого значення набувають канали зв'язку між американською та російською сторонами.
Саме для запобігання неправильним інтерпретаціям і могли знадобитися переговори Реткліффа та Наришкіна.
Парадокс полягає в тому, що в умовах великої кількості одночасних конфліктів навіть демонстрація слабкості може бути небезпечною.
Путін може бачити виснаження США як шанс. Трамп, своєю чергою, може намагатися уникнути нового великого конфлікту. Європа боїться, що Москва перевірить її готовність до спільної відповіді.
А Україна залишається одним із головних полів, де ці стратегічні розрахунки перетинаються.
Саме тому нинішній момент є настільки чутливим: будь-яка помилка в оцінці готовності противника може запустити ланцюг подій, який буде значно складніше зупинити, ніж передбачити.
