Танки РФ хочуть перетворити на «пастки» для дронів: придумали несподіваний захист

Російські військові шукають нові способи врятувати Т-72, Т-80 та інші танки від FPV-дронів. Серед ідей — використання світлошумових гранат, які мають збивати безпілотники з курсу.



Російська армія продовжує шукати способи компенсувати одну з головних проблем сучасного поля бою — вразливість бронетехніки перед безпілотниками. Після численних спроб захистити танки за допомогою різноманітних конструкцій, засобів радіоелектронної боротьби та активних систем у РФ почали розглядати ще більш незвичний варіант. Йдеться про застосування світлошумових гранат проти ударних БПЛА.

На перший погляд така концепція може здатися дивною: граната, призначена для світлошумового впливу, має протидіяти безпілотнику, який атакує бойову машину. Проте сама поява подібної ідеї показує, наскільки сильно змінилася роль танка на сучасній війні. Броня, яка десятиліттями залишалася одним із головних аргументів на полі бою, більше не гарантує машині виживання. Небезпека може прийти не від іншого танка чи артилерійського снаряда, а від невеликого FPV-дрона, який коштує у рази дешевше за бойову машину.

Граната проти FPV-дрона

Як пише Defense Express, концепцію застосування боєприпасів для додаткового захисту танків описує дослідник історії бронетанкової техніки Андрій Тарасенко. Ідея передбачає поєднання кількох різних способів протидії безпілотникам.

Перший компонент — засоби радіоелектронної боротьби, які повинні перешкоджати роботі каналів управління або навігації дрона. Другий — безпосередній фізичний вплив на безпілотник за допомогою вибухового пристрою.

Саме тут і виникла ідея зі світлошумовими гранатами. Серед можливих варіантів називаються вироби «Факел» та «Взліт-М». Передбачається, що їх застосування поблизу дрона може створити достатній світловий, звуковий та ударний вплив, щоб порушити стабільність його польоту або змусити апарат відхилитися від траєкторії.

Логіка авторів концепції зрозуміла. Якщо розміщувати на танку звичайні вибухові засоби та намагатися підривати їх біля безпілотника, виникає серйозна проблема: кожен такий вибух потенційно може пошкоджувати не лише дрон, а й саму броньовану машину. Додаткові вибухи біля корпусу, башти, приладів спостереження чи навісного обладнання можуть створювати нові ризики.

Світлошумова граната в такій схемі розглядається як компромісний варіант. Її вплив, за задумом, має бути достатнім для дестабілізації безпілотника, але недостатнім для серйозного пошкодження броні.

Втім, між теоретичною концепцією та реальною бойовою системою існує величезна різниця.

Танку доведеться «полювати» на дрон

Для практичного застосування такої ідеї недостатньо просто закріпити кілька гранат на корпусі Т-72 або Т-80. Танку знадобиться спеціальна система, яка дозволятиме оперативно застосовувати їх у напрямку цілі.

Це одразу породжує низку складних технічних питань.

Екіпажу необхідно своєчасно виявити безпілотник, визначити напрямок його руху, оцінити траєкторію та здійснити пуск у потрібний момент. При цьому FPV-дрон може рухатися на великій швидкості, різко змінювати напрямок і заходити на танк з різних боків.

Тобто потенційна система повинна фактично працювати в режимі дуже короткого реагування. Якщо екіпаж помітить дрон надто пізно, навіть найкращий пристрій може виявитися марним.

І це лише одна проблема.

Інша полягає у визначенні того, наскільки ефективною взагалі буде світлошумова граната проти сучасного FPV. Безпілотник не є людиною, яку можна просто тимчасово «засліпити» яскравим спалахом. Його камера може мати власні алгоритми обробки зображення, автоматичну експозицію та інші механізми компенсації яскравого світла.

Тому твердження про те, що така граната гарантовано змусить дрон втратити курс, наразі залишається лише припущенням.

Росія вже змінює конструкцію танків

Показово, що ідея зі світлошумовими гранатами виникла не у вакуумі. Росія вже давно намагається адаптувати бронетехніку до нової реальності, у якій безпілотники стали одним із головних засобів ураження.

Танки отримують додаткові елементи захисту, засоби радіоелектронної боротьби, різноманітні навіси та інші конструкції. Частина таких рішень виглядає дуже громіздко й суттєво змінює зовнішній вигляд машин.

Причина проста: класична концепція застосування танка опинилася під величезним тиском.

Ще кілька років тому основними загрозами для бронетехніки вважалися протитанкові ракети, артилерія, міни та інші танки. Тепер до цього переліку додалися численні безпілотники, які здатні вести розвідку, коригувати вогонь і безпосередньо атакувати броньовані машини.

Особливо небезпечними стали FPV-дрони. Вони можуть тривалий час перебувати в повітрі, очікуючи на ціль, а потім спрямовуватися безпосередньо до найбільш уразливої частини машини.

У результаті танк змушений захищатися вже не лише від противника на землі. Йому потрібно постійно враховувати загрозу зверху, з флангів і навіть з напрямків, які раніше могли вважатися другорядними.

«Арена-М» також не стала універсальним рішенням

Показовим прикладом російських спроб вирішити проблему є система активного захисту «Арена-М». Її призначення полягає у виявленні та знищенні засобів ураження, які наближаються до танка.

Росія намагається встановлювати модернізовані системи захисту на бронетехніку, розраховуючи збільшити тривалість її використання на фронті. Проте навіть наявність складнішого захисту не означає, що танк стає невразливим.

Зокрема, за даними аналітиків Інституту вивчення війни, 7 серпня неподалік Добропілля український FPV-дрон уразив російський Т-72Б3М, обладнаний системою «Арена-М».

Цей епізод важливий не лише як окремий випадок. Він демонструє головну проблему сучасної бронетехніки: жоден окремий компонент не здатний автоматично гарантувати виживання машини.

Танк може мати активний захист, радіоелектронні системи, додаткову броню та різноманітні конструкції проти дронів, але противник водночас адаптує тактику і технології.

Броня перетворилася на постійний технологічний експеримент

У липні в районі Добропілля російські сили також намагалися використовувати значну кількість бронетехніки для прориву українських позицій. За повідомленнями, йшлося про сім-дев'ять танків і дві бойові броньовані машини.

Під час цієї спроби Сили оборони України також знищили щонайменше один танк, оснащений «Ареною-М».

Такі епізоди пояснюють, чому російські конструктори та військові продовжують експериментувати із захистом. Для них питання вже полягає не просто в тому, як створити сильніший танк. Потрібно зрозуміти, як зробити багатотонну машину здатною виживати в середовищі, де її може атакувати відносно невеликий і дешевий безпілотник.

Саме тому з'являються дедалі більш незвичні рішення.

Сітки, навіси, екрани, системи РЕБ, активний захист, додаткові конструкції та тепер світлошумові гранати — все це є елементами пошуку нової моделі виживання бронетехніки.

Проте важливо не перебільшувати значення останньої ідеї. На цей момент немає підстав стверджувати, що «Факел» або «Взліт-М» уже стали штатною системою захисту російських танків. Йдеться саме про концепцію, яку ще необхідно перевірити на практиці.

Чи зможе така система змінити ситуацію?

Навіть якщо російським інженерам вдасться створити механізм, здатний автоматично виявляти FPV і застосовувати світлошумові гранати, це не означатиме появи абсолютного захисту.

Сучасні безпілотники також розвиваються. Змінюються системи управління, навігації, оптика, тактика використання та способи обходу засобів протидії.

Фактично між дроном і танком формується постійне технологічне змагання. Одна сторона створює новий спосіб атаки, інша намагається розробити захист. Потім захист обходять, і цикл починається знову.

Саме тому історія зі світлошумовими гранатами цікава передусім як показник масштабів проблеми для російської бронетехніки.

Коли для захисту багатомільйонної бойової машини починають розглядати можливість застосування гранат, які спочатку створювалися зовсім для інших завдань, це свідчить про фундаментальну зміну характеру війни.

Танк нікуди не зник. Але тепер він змушений постійно пристосовуватися до середовища, у якому перевагу часто отримує не найбільша й найдорожча машина, а той, хто швидше помічає загрозу, точніше використовує технології та ефективніше адаптується.

Тому експерименти Росії з «Факелом», «Взліт-М», «Ареною-М» та іншими системами варто розглядати не як окремі курйозні епізоди, а як частину масштабної боротьби за виживання бронетехніки на сучасному полі бою.

І поки одна сторона шукає спосіб захистити танк від дрона за допомогою нової системи, інша вже думає над тим, як цю систему обійти. Саме ця гонка технологій дедалі більше визначає майбутнє бронетехніки.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Аналітика, із заголовком: "Танки РФ хочуть перетворити на «пастки» для дронів: придумали несподіваний захист".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 28 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Відстрочка для неодружених чоловіків: в Україні запропонували кардинально змінити правила мобілізації

Автор нової петиції закликає тимчасово не мобілізувати неодружених чоловіків без дітей, щоб вони могли створити сім’ю та народити дітей. Ініціатива вже набирає підписи.

Євробачення-2027 змінить Бургас назавжди: що побачити й де жити у місті біля моря

Бургас готується прийняти Євробачення-2027. Пляжі, набережна, морепродукти, фестивалі та доступне житло — чим здивує болгарський курорт гостей конкурсу?

ЄС може різко змінити правила для дітей у соцмережах: що придумала Єврокомісія

План Урсули фон дер Ляєн щодо обмеження соцмереж для неповнолітніх можуть пом’якшити: країни ЄС не домовилися про єдиний вік, а судові рішення створили нові юридичні ризики.

15 мільйонів можуть зникнути зі спадщини: Верховний Суд пояснив, коли виплату військового не отримати

Верховний Суд визначив ключову умову для успадкування одноразової допомоги за загиблого військового: вирішальним є момент призначення виплати.

10 фраз на першому побаченні, які можуть видати чоловічу нещирість

Гарні слова ще не гарантують правди: психологічні сигнали, які допоможуть помітити перебільшення, приховані проблеми та невідповідність між словами й поведінкою.

Підпал українського заводу БПЛА у Словаччині: поліція вийшла на слід групи

У Словаччині та Німеччині затримали трьох підозрюваних у підготовці підпалу підприємства Skyeton. Серед них — громадянин України.

Європейські новини:

Дрони змінюють оборону Півночі: Фінляндія та Швеція готують спільну відповідь

Гельсінкі та Стокгольм посилюють співпрацю після появи безпілотників у фінському небі. До захисту території можуть залучати винищувачі та кораблі.

ЄС може різко змінити правила для дітей у соцмережах: що придумала Єврокомісія

План Урсули фон дер Ляєн щодо обмеження соцмереж для неповнолітніх можуть пом’якшити: країни ЄС не домовилися про єдиний вік, а судові рішення створили нові юридичні ризики.

Швеція знову озброює Україну: $28 млн підуть на ППО та американську зброю

Стокгольм виділив близько $28,3 млн на підтримку України, половину коштів спрямують через PURL на закупівлю пріоритетного американського озброєння.